Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9787
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Нормативно-правові документи

КОНЦЕПЦІЯ Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
 Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 7 грудня 2005 р. N 503-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної
програми подолання дитячої безпритульності
і бездоглядності на 2006-2010 роки
1. Схвалити Концепцію Державної програми подолання дитячої
безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки, що додається. Визначити державним замовником Програми Мінсім'ямолодьспорт.
2. Мінсім'ямолодьспорту розробити з урахуванням положень
Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Державної програми
подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на
2006-2010 роки та подати його до 20 грудня 2005 р. на розгляд
Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 7 грудня 2005 р. N 503-р
 
КОНЦЕПЦІЯ 
Державної програми подолання дитячої
безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки

Проблеми, пов'язані з дитячою
безпритульністю і бездоглядністю. Складне соціально-економічне становище в країні, ослаблення
виховної ролі сім'ї загострили проблеми дитячої безпритульності і
бездоглядності. Понад 80 тис. сімей з різних причин не виконують
виховних функцій стосовно власних дітей. Понад 100 тис. дітей
позбавлені батьківського піклування, з них майже
20 тис. потребують притулку. Кількість таких дітей продовжує
збільшуватися. На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх
перебуває майже 150 тис. дітей, що бродяжать чи жебракують, мають
схильність до вчинення правопорушень, вживання наркотичних засобів
психотропних речовин, алкогольних напоїв тощо. Такі діти часто
стають жертвами сексуальних злочинів, залучаються дорослими до
протиправної діяльності. Більшість з них опиняються поза сферою
сімейних відносин, покинуті батьками або самі покинули сім'ї, які
не створили їм нормальних умов для життя та повноцінного розвитку.
Мають місце непоодинокі випадки жорстокого поводження з дітьми.
Щороку в притулки для неповнолітніх потрапляє від 25 до
30 тис. дітей. Збільшення кількості таких дітей у свою чергу
становить загрозу для суспільства. Робота місцевих органів виконавчої влади щодо запобігання
дитячій безпритульності і бездоглядності та профілактики вчинення
дітьми правопорушень розпочалася з прийняттям Закону України "Про
органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для
неповнолітніх" ( 20/95-ВР ). На Мінсім'ямолодьспорт разом із
службами у справах неповнолітніх та центрами соціальних служб для
молоді покладено контроль за дотриманням законодавства щодо
соціального захисту дітей, організацією роботи, пов'язаної із
запобіганням безпритульності і бездоглядності, профілактикою
вчинення ними правопорушень. Проводиться робота із забезпечення розвитку мережі закладів
соціального захисту дітей, і насамперед притулків для
неповнолітніх, у яких здійснюється соціальний захист дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, безпритульних
дітей, з неблагополучних сімей, а також центрів
соціально-психологічної реабілітації дітей. Визначено напрями діяльності спеціалізованих закладів для
дітей, які вчинили правопорушення або злочини, вживають алкогольні
напої чи наркотичні засоби - центрів медико-соціальної
реабілітації неповнолітніх, школи соціальної реабілітації та
професійні училища соціальної реабілітації,
приймальники-розподільники для неповнолітніх, спеціальні виховні
установи. Законом України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю"
( 2558-14 ) визначено організаційні і правові засади соціальної
роботи з дітьми та молоддю, проведення якої покладено на центри
соціальних служб для молоді. Основні засади державної політики у сфері дитинства визначено
Законом України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ).
Причини виникнення проблем
безпритульності і бездоглядності
 До основних причин, що загострюють проблеми дитячої
безпритульності та бездоглядності, належать:
скрутне матеріальне становище сімей з дітьми;
криза сімейних цінностей, неспроможність сім'ї виконувати
виховні функції і, як наслідок, значне зростання кількості дітей,
позбавлених батьківського піклування, які потребують притулку (90
відсотків таких дітей втрачають сім'ю не через смерть батьків, а
через відмову дорослих піклуватися про долю дитини); недосконалість сучасної системи опіки та піклування; неспроможність державної системи виховання забезпечити
соціальну адаптацію дітей, що перебувають в інтернатах, з
урахуванням потреб та умов розвитку суспільства (п'ята частина
вихованців у притулках для неповнолітніх - це діти, які щороку
втікають із загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і
дітей, позбавлених батьківського піклування); безвідповідальність батьків, що спонукує дітей
перетворюватися на жебраків, бездоглядних, втягує їх у кримінальне
середовище. На докорінне поліпшення роботи органів виконавчої влади і
навчальних закладів з дітьми слід спрямувати Державну програму
подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на
2006-2010 роки (далі - Програма), що підлягає розробленню
відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2005 р.
N 1086 ( 1086/2005 ).
 Мета Програми
 Метою Програми є: зменшення кількості безпритульних і бездоглядних дітей; створення правових умов для подолання дитячої безпритульності
і бездоглядності; впровадження ефективних форм профілактики безпритульності і
бездоглядності, виявлення сімей, які не забезпечують належного
виховання дітей, забезпечення захисту їх прав; застосування нових форм соціальної підтримки дітей, що
перебувають у складних життєвих умовах; створення єдиного банку даних про дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, з наступним запровадженням
електронно-облікової системи; забезпечення прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, та громадян, які бажають взяти дітей на
виховання; завершення роботи з формування мережі закладів соціального
захисту дітей та удосконалення їх діяльності; здійснення підготовки та перепідготовки фахівців, які
займаються питаннями соціального захисту дітей; удосконалення нормативно-правової бази з питань соціального
захисту дітей. Шляхи розв'язання проблем дитячої
безпритульності і бездоглядності Програма дасть змогу об'єднати різні за характером
стратегічні і тактичні профілактичні заходи, забезпечити
узгодженість і координацію дій державних органів, установ,
організацій та громадських організацій. Програмою повинне передбачатися: реалізація права дитини на сімейне виховання, усиновлення або
влаштування в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу; зосередження роботи з вирішення питань соціального-правового
захисту дітей, опіки (піклування), усиновлення в одному
структурному підрозділі місцевих органів виконавчої влади; розроблення і запровадження нових форм роботи з дітьми та
батьками з метою усунення причин безпритульності і бездоглядності; стимулювання процесів усиновлення, формування позитивного
іміджу осіб, що усиновлюють дітей; своєчасне виявлення безпритульних і бездоглядних дітей,
розвиток ефективних форм їх ресоціалізації; запровадження системи підготовки потенційних усиновлювачів,
опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів; поліпшення роботи органів опіки і піклування; налагодження чіткого механізму співпраці місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, соціальних
інституцій у забезпеченні соціально-правового захисту
безпритульних і бездоглядних дітей у суспільстві, їх соціальної
адаптації; посилення відповідальності соціальних інституцій і посадових
осіб за порушення прав дітей з боку батьків або осіб, що їх
замінюють; оптимізація мережі інтернатних закладів; забезпечення кваліфікованими кадрами закладів соціального
захисту дітей; перетворення притулків для неповнолітніх у центри
соціально-психологічної реабілітації дітей; поліпшення фінансового та матеріально-технічного забезпечення
закладів соціального захисту дітей, а також дитячих будинків
сімейного типу, прийомних сімей, притулків для неповнолітніх служб
і центрів соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх; створення нового типу закладів для дітей -
соціально-реабілітаційних центрів - дитячих містечок. Очікувані результати Виконання Програми дасть змогу: зменшити кількість безпритульних і бездоглядних дітей; максимально скоротити строки перебування дітей у
безпритульному і бездоглядному стані; сприяти розвитку сімейних форм виховання; здійснити заходи із соціального захисту дітей, що виключають
випадки повторного їх направлення у заклади соціального захисту; активізувати реабілітаційну роботу з батьками як передумову
повернення дитини в сім'ю і зменшення кількості дітей, позбавлених
батьківського піклування; здійснювати раннє виявлення кризи в сім'ї та надання
комплексної допомоги сім'ям з дітьми (працевлаштування батьків,
надання державної допомоги тощо). Фінансове забезпечення виконання Програми Для фінансування Програми передбачається залучити кошти з
державного та місцевих бюджетів, а також добровільні пожертвування
юридичних і фізичних осіб.
Категорія: Нормативно-правові документи | Додав: хотина (10.01.2010)
Переглядів: 3026 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz