Експертиза системи виховної роботи

Система виховної роботи освітньої установи припускає наявність сукупності ідей, якими реально керуються педагогічний колектив і керівник ОУ. Ці ідеї можуть бути представлені в діяльності учасників педагогічного процесу та сформовані на рівні концепції

Ключові слова: експертиза, виховний процес, виховна система, самоаналіз, система показників і критеріїв, права дитини, самоврядування, модель моніторингу виховного процесу.

Структура публікації:

1. Критерії експертизи виховного процесу.

1.1. Аналіз змісту концепції виховної роботи.

1.2. Аналіз організації виховного процесу.

1.3. Оцінка ефективності системи виховної роботи.

1.4. Експертиза дотримання прав учнів як учасників освітнього процесу.

1.5. Оцінка та прогноз формування моральних якостей.

Експертиза виховної системи здійснюється як на рівні усвідомлення ідей, так і через аналіз практичної діяльності.

На рівні свідомості:

• концептуальні ідеї, представлені керівником ОУ;
• механізм реалізації ідей, представлених заступником директора з виховної роботи; педагогів, учителів, класних керівників та ін.;
• учнів.

На рівні діяльності:

• в учнів (за спеціально розробленою технологією);
• у педагогів, учителів, класних керівників (аналіз поточної документації);
• у заступника директора з виховної роботи (план роботи на рік);
• у керівника ОУ (перспективне планування).

Первинним джерелом експертної оцінки виховної системи в освітній установі є представлена документація. При заповненні матеріалів самоаналізу як таку документацію ОУ може представити:

• план виховної роботи ОУ на навчальний рік (за три останніх роки);
• звіт про виконання річного плану;
• протоколи педрад з аналізу виховної роботи;
• плани виховної роботи класних керівників;
• документи, що характеризують діяльність соціального педагога;
• концепція виховної системи в рамках авторської освітньої моделі.

Можливими додатковими джерелами для поглибленої експертизи виховної системи ОУ можуть бути і результати моніторингу учасників виховного процесу, й інші матеріали, що відбивають специфіку системи виховної роботи в ОУ. Основним результатом експертизи може стати виявлення відповідності та ступеня розбіжності ідейного обґрунтування системи виховної роботи з її реальним утіленням в освітній установі. Результатом експертизи є визначення реально діючої моделі виховної системи ОУ.

Підставою для експертизи змісту виховного процесу служить співвіднесеність системи виховної роботи ОУ із соціумом. Результатом експертизи змісту виховного процесу є оцінка адекватності взаємодії вибраної ОУ моделі із соціумом. Експертиза проводиться як з використанням основних документів, так і додаткових. Для проведення експертизи та заповнення листа самоаналізу виховної системи ОУ пропонується певна система показників і критеріїв їх оцінки.

Критерії експертизи виховного процесу

Аналіз змісту концепції виховної роботи

Можливі напрями аналізу:

• освіта у сфері прав людини;
• організація дитячого шкільного самоврядування;
• організація піклувальної діяльності батьків;
• пропаганда культури здоров'я, валеологічне виховання.

Аналіз організації виховного процесу

Показником рівня організації виховної роботи у школі є ступінь реалізації плану виховної роботи:

• план роботи, затверджений керівником ОУ;
• розшифровка обов'язків усіх організаторів виховного процесу відповідно до плану роботи;
• визначення змістовних цілей за підсумками виконання плану роботи;
• визначення можливості досягнення проміжного результату (поетапність плану роботи);
• короткий опис вихідного стану виховного процесу;
• план загальношкільних заходів на рік.

Оцінка ефективності системи виховної роботи

При оцінці ефективності результатом може стати виявлення відповідності та ступеня розбіжності ідейного обґрунтування системи виховної роботи з її реальним утіленням в освітній установі. Дану оцінку можна викласти в довільній формі з використанням необхідних аргументів і доказів.

Робота органів шкільного самоврядування:

• статус органів шкільного самоврядування відповідно до статуту ОУ;
• наявність програми розвитку шкільного самоврядування;
• доступ учнів до інформації нормативного характеру.

Критерії роботи класного керівника:

• охоплення класів з розрахунку 1 класний керівник - 1 клас;
• основні напрями роботи класних керівників (за ступенями освіти);
• регулярність (режим) роботи класних керівників;
• наявність документації.

Нормативна база самоатестації виховної системи:

• Загальна декларація прав людини (1948);
• Конвенція про права дитини (1989);
• Конституція держави (1993);
• закон «Про освіту»;
• матеріали та рішення колегій Міністерства освіти і науки;
• накази міністра освіти і науки.

Експертиза дотримання прав учнів як учасників освітнього процесу

Дотримання прав учнів як учасників освітнього процесу включає такі положення:

• державні гарантії права на одержання безкоштовної загальної освіти в межах державних освітніх стандартів;
• організація діяльності загальноосвітньої установи на принципах демократії та гуманізму, загальнодоступності, пріоритету загальнолюдських цінностей, життя та здоров'я людини, громадянськості, вільного розвитку особистості, автономності та світського характеру освіти;
• загальноосвітня установа здійснює навчання та виховання в інтересах особистості, суспільства, держави, забезпечує охорону здоров'я та створення сприятливих умов для різнобічного розвитку особистості, у тому числі можливості задоволення потреби учнів у самоосвіті й одержанні додаткової освіти;
• учні всіх освітніх установ мають право одержання освіти відповідно до державних освітніх стандартів;
• навчання в межах стандартів за індивідуальними навчальними планами;
• прискорене навчання;
• безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами;
• одержання додаткових (у тому числі платних) освітніх послуг; участь в управлінні освітньою установою, поважання свого достоїнства;
• свобода совісті;
• вільне вираження власних думок і переконань.

Можливі порушення прав учнів як учасників освітнього процесу:

• прийняття освітньою установою навчального плану, в якому відсутні або істотно (з порушенням норм змісту держстандартів) скорочені предмети базового компонента освіти;
• перенос у сферу додаткових платних освітніх послуг викладання предметів державного, регіонального та шкільного компонента базового навчального плану;
• необґрунтована спеціалізація за предметами без сертифікації результатів спеціалізації;
• перевищення норм навчального навантаження;
• відсутність у статуті й інших локальних актах освітньої установи регламентації взаємин учасників освітнього процесу - учнів, педагогічних працівників установи, батьків (осіб, котрі їх заміняють) учнів.

Оцінка та прогноз формування моральних якостей

Розглянемо модель моніторингу, сутність якого складається в педагогічній оцінці, аналізі та прогнозуванні розвитку окремих якостей учнів. Об'єкт, який підлягає дослідженню, - окремий учень чи клас.

Етапи моніторингу:

• діагностування проблеми в даний момент;
• аналіз внутрішньої логіки розвитку у процесі етапів діагностування;
• розробка напрямів і форм роботи, здатних привести до істотного підвищення якості й ефективності виховної діяльності;
• організація процесу реалізації розробок;
• діагностування та систематизація підсумкової результативності.

Необхідно оцінити рух і розвиток даної якості в кожної дитини, у кожному класі та на основі цього розробити систему заходів, що як в індивідуальному плані, так і в системі виховання дадуть можливість для формування та розвитку певних якостей. Таким чином, метою даного моніторингу є не вимірювання, а порівняння результатів діагностичного оцінювання за певними параметрами. Саме тому за розглянутими якостями діагностуються й аналізуються індивідуально кожний учень і кожний клас.

Застосовувана діагностика припускає поєднання самооцінки учня з оцінкою його особистісних якостей батьками та вчителем (класним керівником). У ході діагностики аналізуються формування та розвиток особистості дитини за критеріями моральних якостей та інтелекту. Анкетування проводиться за трьома віковими категоріями: перші-п'яті, шості-дев'яті, десяті-одинадцяті класи.

В анкеті перших-п'ятих класів пропонуються для аналізу такі якості: інтелектуальний рівень, моральні якості, старанність, працьовитість. Пропонується оцінити й моральні якості (чесність, чуйність, відповідальність за доручену справу, любов до рідного міста); старанність (ретельність); працьовитість (організованість, акуратність).

В анкетах 6-9-х і 10-11-х класів додається ще один показник - загальна культура, що включає в себе милосердя, увічливість, відсутність шкідливих звичок, свідоме зміцнення здоров'я. Критерії: «інтелектуальний рівень», «моральні якості», «старанність, працьовитість», «загальна культура» включаються в анкетування учнів на різних ступенях, що дає можливість аналізувати розвиток особистості за даними критеріями протягом усього навчання у школі.

Якості, на які ці критерії (показники) підрозділяються в узагальнюючих таблицях, у класах не обов'язково збігаються, вони видозмінюються з урахуванням вікових особливостей учнів. Якщо показник «інтелектуальний рівень» у 1-5-х класах містить такі якості, як інтерес до навчання, ерудиція, культура мови, любов до читання, цілеспрямованість у пізнанні, допитливість, то в 6-9-х класах це міцність і глибина знань, культура мови, ерудиція, аргументованість суджень, кмітливість і творчий пошук, потреба у відвідуванні культурних центрів. У 10-11-х класах - це ерудиція, культура мови, логіка, критичність мислення, самостійність, творчість. Оцінювання в ході діагностування проводиться за п'ятибальною системою.

Технологія оцінки якостей особистості учня полягає в тому, що оцінку за зазначеними в анкеті якостями дає сам учень, потім учитель чи класний керівник. Так, наприклад, учні першого класу «А» оцінюють свій інтерес до навчання в 4,57 бала, учитель - у 4,39 бала, батьки - у 4,43 бала. Як бачимо, дані відрізняються незначно, учні оцінюють свої потенційні можливості на 0,18 бала більше, ніж учитель. Батьки, мабуть, краще знаючи про інтерес до навчання своїх дітей, дають більш об'єктивну оцінку.

Оцінювання власних особистісних якостей кожним учнем 1-5-х класів можливе тільки при індивідуальній співбесіді із психологом, у 6-9-х класах при коментарі (чи бесіді у групах) психолога, який пояснює оцінні критерії, зміст даних показників і якостей, а також коментує систему оцінювання. Тільки в 10-11-х класах можна обмежитись попередньою загальною бесідою за умови, що учні вже брали участь у подібному діагностуванні. У цьому віці школярі самі прагнуть довідатись про себе та зрозуміти себе.

У ході підготовчої роботи учень поступово підводиться до системи самоаналізу й самооцінки. Навчання самоаналізу своїх дій, позицій, життєвих критеріїв є однією з важливих складових діагностики. Результати заносяться до зведеної діагностичної таблиці. Для наочності та простоти використання в ході подальшої роботи будуються діаграми.

Середній бал за показниками «інтелектуальний рівень», «моральні якості», «старанність», «працьовитість», «загальна культура» підраховується як середнє арифметичне. Таке діагностування дає зріз розглянутих якостей та показників у даний момент, а при повторному діагностуванні дозволяє порівнювати й аналізувати стан виховних заходів і впливів. За результатами порівняння розробляється система заходів, впливів, бесід, форм і методів, необхідних для досягнення оптимального результату.

Аналіз формування та розвитку інтелектуального рівня учнів у 6-9-х класах допомагає виявити ступінь розвитку особистості, використовувати найбільш ефективні форми та методи роботи, розібратись, чому даний показник, скажімо, у 8-му «Б» значно більше, ніж у 8-му «А». На основі аналізу виховних впливів можна коректувати плани виховної роботи, контролювати виховний процес і прогнозувати розвиток.

Автори: Т. Боровкова, І. Морєв

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 01.04.2009