«Від краплини» Усний журнал
Сторінки журналу — малюнки:
«Портрет» води
Що вміє вода
Кругообіг води в природі
Бережіть воду
Ширма для лялькового театру.
Над краєм сцени — велика хмара.
На сцену виходить хлопчик під парасолькою, звертається до глядачів.
Хлопчик. Як вам подобається ця погода? Набридли вже дощі, а ще більше — школа набридла. Все вчать-вчать, не знають уже, чому і вчити. Теми чудернацькі вигадують. Ось сьогодні, наприклад, чи й не тема: «Вода». Теж мені дивина. Бачимо її кожного дня, що ж тут нового? Тільки час дарма гаємо.
Над ширмою з’являється Крапля.
Краплина. Який дивний хлопчик, і самовпевнений до того ж! Гей, хвалько!
Хлопчик. Хто це? (Роззирається на всі боки, натрапляє поглядом на Краплину, тре собі очі.) Не може бути!
Краплина. Так, це я, звичайна крапля води. Наслухалася твої мудрих речей і не витримала — вирішила перевірити: може, ти й насправді знаєш про воду все.
Хлопчик. Навіть не сумнівайся!
Краплина. І що ж ти знаєш про воду?
Хлопчик. Я ж кажу — все. (Задумався.) Ну, вода — це… вона… мокра. Та й про неї можна сказати! Вода — вона вода і є, просто вода.
Краплина. Так, дуже глибокі знання. Але я тобі доведу, що вода — це не так вже й просто. Світ звичайних речей приховує багато таємниць. Вода — одна з таких простих, усім доступних, але водночас цікавих і загадкових речовин. Для початку — відгадай-но мої загадки.
Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка,
Крил не має,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніг)
В нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом. (Іній)
Сильніша від сонця
Слабша від вітру.
Ніг не має, а йде.
Очей не має, а плаче. (Хмара)
Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь —
Ховатися почнуть. (Дощ)
З висоти великої зриваюсь,
Грізно я реву,
А коли об камені розбиваюсь,
Піною стаю. (Водоспад)
Без дощок і без топорів
Через річку міст хтось звів.
Міст цей — наче синє скло:
Слизько, міцно й весело. (Лід)
Широтою широке,
Глибиною глибоке,
День та ніч об берег б’ється,
Та вода з нього не п’ється.
Це тому, що не смачна,
Солона та гірка вона. (Море)
Я живу під самим дахом,
Страшно глянути униз.
А могла б я жити й вище,
Якби дахи там теж знайшлись. (Бурулька)
Він без рук і без ніг
Із землі пробиться зміг,
Влітку, в спеку найпалкішу
Воду дасть найхолоднішу. (Струмок)
Вранці срібнеє намисто
Вкрило всю траву і листя,
А коли їх вдень шукали,
Намистинок не застали. (Роса)
Відома звіку рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло,
Крихка, тверда —
Звичайна, підкажіть… (Вода).
Хлопчик. Ну, відгадали загадки, а до чого тут вони?
Краплина. Ти, звичайно, здивуєшся, але всі ці загадки — про мене. Я можу виглядати дуже по-різному. Подивись на мої портрети. Незважаючи на відмінності, це все — я. Ось я — струмок, річки, озеро, океан, хмарка, іній, сніг, і навіть айсберг.
Хлопчик. До речі, про океани. Сьогодні на уроці вчителька сказала, що життя зародилося в океані. Тоді, в класі, я не все зрозумів, якщо чесно. І ти вважаєш так, як моя вчителька?
Краплина. Це й справді так. Коли утворилася Земля, на ній не було нічого живого. В теплих тропічних водах виникли найпростіші рослинки, а потім і тваринні організми. Вони довго жили в океані, видозмінювалися, ставали досконалішими. Потім переселилися на сушу. Минули ще сотні мільйонів років, аж поки з’явилися сучасні тварини, а згодом і людина. Проте ні рослини, ні тварини не втратили зв’язків з океаном. Адже вони і зараз не можуть існувати без води.
До речі, три чверті ваги людського тіла — це вода. За рік людина вживає води вдесятеро більше, аніж важить сама, а випиває за життя аж 25 тонн води. Залишити людину без води — то все одно, що позбавити її життя. Без їжі людина може прожити сорок днів, а без води — вмирає вже на восьму добу.
Хлопчик. Як дивно… Ну добре, вода в океанах дала життя, без питної води людина гине. А ось до чого тут ти — ти ж дощова краплина?
Краплина. Так уся ж волога на Землі взаємопов’язана. Я зараз розповім тобі, як дощ утворюється. Вода здатна випаровуватися під час нагрівання. Ти ж, мабуть, не один раз бачив, як парує чайник. Такий же процес відбувається і за впливу сонячного проміння. Випаровують воду земля, дерева, річки, озера. Найбільше води випаровує тропічне сонце — з морів та океанів.
І ось десь над горою, степом чи лісом хмара зустрічається з холодним повітрям. Пара, що утворила хмаринку, охолоджується, перетворюється знову на крапельки. Вони дрібнесенькі і легкі, як пушинки. Коли їх стає дуже багато, вони зливаються одна з одною. Більшають, важчають, уже не можуть втриматися в повітрі і падають на землю — дощем, а коли холодно — снігом. Саме так я прилетіла до тебе в гості з он тієї хмари.
Хлопчик. Про тебе я вже знаю — ти сюди потрапила, щоб мене уму-розуму навчати. А де ж твої сестрички — інші краплини?
Краплина. Подивись на малюнок уважно. Частина моїх сестричок-крапельок, проникнувши в ґрунт, напуває різні рослини. Ті, що не потрапили до коріння дерев та трав, проникають все глибше і глибше, аж поки не доберуться до підземних вод. А там у них різні шляхи-дороги. Одні потрапляють до криниць і напувають людей. Інші пробиваються на поверхню прохолодним кришталевим джерельцем. Деякі помандрують джерелами до річок, а річками — до морів та океанів. А потім ми знову будемо випаровуватися і все почнеться спочатку.
Хлопчик. Ви робите ще щось корисне для людей?
Краплина. Аякже! Подорожуючи річками, ми несемо на собі кораблі та баржі, легко обертаємо турбіни електростанцій, і завдяки цьому виробляється електричний струм. А який важливий струм у житті і роботі людини, ти й сам знаєш.
Хлопчик. Та знаю, вчителька нам уже розповідала. А може, ви ще щось умієте?
Краплина. Звичайно! Дуже цінно, що вода вбирає в себе багато тепла і вміє віддавати його. Завдяки цьому вода бере участь у перерозподілі тепла на земній кулі, переносить його з північних районів на північ. Тому в тропіках життя не гине від спеки, а в полярних районах — від холоду.
Хлопчик. А яке значення має, наприклад, лід?
Краплина. Лід, що утворюється на поверхні річок, озер та морів, ніби ковдрою, вкриває воду і не дає їй промерзнути наскрізь: підводні мешканці непогано почуваються під крижаною подушкою.
Хлопчик. А чи ти, бува, не вихваляєшся?
Краплина. Ні, все, що я сказала — чистісінька правда. І я розказала тобі не все. Навіть «суха» їжа на 50–60 % складається з води. Наприклад, у каші міститься до 80 % води, в хлібі — близько 50 %, у м’ясі — 58–67 %, рибі — майже 70 %, в овочах і фруктах — до 90% води.
Зменшення кількості води в організмі всього лише на 1,5 % спричиняє сильну спрагу, погане самопочуття, сонливість, уповільнення рухів, нудоту, інколи почервоніння шкіри. Якщо в організмі вміст вологи знижується на 6–10 %, це може викликати головний боль, задишку, відсутність слиновиділення, втрату здатності рухатися і порушення логічного мислення. Нестача 11–20 % води спричиняє спазми м’язів, марення, притуплювання слуху, гостроти зору. А за втрати 25 % води настає смерть.
Слід пам’ятати: вода є найпростішим і найприроднішим способом очищення організму. Спробуйте, наприклад, уранці натщесерце випивати склянку чистої прохолодної води — і вже через місяць-два ви відчуєте позитивний результат.
А ось, наприклад, ти вранці п’єш чай…
Хлопчик. П’ю. У чашку з окропом увіллю заварки, вкину цукор і п’ю… Що тут дивного?
Краплина. До речі, існує простий спосіб визначити чистоту води в крані. Заповніть невелику ємкість водою і помістіть її в морозильник. Після того як вода замерзла, уважно придивіться до шматочка криги, що утворився. Якщо Ви бачите прозорий, іскристий, рівний лід — це чиста вода, її можна пити, не боятися. Якщо лід горбистий, молочно-каламутний (або інших кольорових відтінків), то ця вода недостатньо чиста.
Хлопчик. Не знав…
Краплина. А потім так відразу і п’єш?
Хлопчик. Ні, чекаю, доки розтане цукор…
Краплина. Отож, вода має ще одну чудову властивість — розчиняти в собі різні речовини, правда, з різною швидкістю. Одні — за декілька секунд, інші — за десятки років. Та все ж немає на світі кращого розчинника, ніж вода. Вчені дослідили морську воду і виявили в ній залізо, мідь, цинк, золото. Але найбільше вода розчинила хлору, натрію, магнію, сірки, кальцію, брому та інших хімічних елементів. Якби всю масу речовин, розчинених у Світовому океані, виділити з води і рівномірно розсипати по всій суші, то земну кулю вкрив би шар завтовшки двісті метрів! Навіть така звичайна й така необхідна сіль добувається саме з морської води.
Також дощова вода чи сніг — це фільтр атмосфери. Спробуй уявити, скільки тисяч вулканів протягом усіх геологічних епох викидали в атмосферу Землі отруйні гази і пил! Коли б усе це залишалося в повітрі, жоден промінець Сонця не зміг би сьогодні проникнути крізь густу чорну млу, що оточила б планету. Ні один мікроб не вижив би в її отруйному середовищі. А що вже говорити про тваринний чи рослинний світ? На наше щастя, скільки років діють вулкани, стільки ж років випадають на Землю дощі...
Хлопчик. Так, ти мене переконала. Вода — це велика сила! Тепер я зрозумів слова старої пісні «Без води — і ні туди, і ні сюди».
Краплина. Про мене й пісні є, і прислів’я. Діти, ви напевне їх знаєте. (Відповіді дітей.)
Так, так, дякую, це все і справді — про мене. Маю надію, тебе не дуже втомила моя розповідь. Перш ніж ми розпрощаємося, дозвольте звернутися до вас із великим проханням. Якщо ви зрозуміли і відчули значущість води у вашому житті, ви повинні зрозуміти й те, що до води треба ставитися з повагою і берегти її.
Хлопчик. Як берегти? Адже води дуже багато?
Краплина. Це лише на перший погляд. Використовуючи запаси прісної води бездумно, люди не піклуються про завтрашній день — адже ці записи відновлюються значно повільніше, ніж витрачаються. Ми користуємося пральними порошками, спеціальними рідинами для миття посуду, спускаємо в каналізацію дезинфікуючі засоби. Дощ та природні стоки промивають ґрунт, зносять бруд до Світового Океану. ДДТ, засіб для боротьби з комахами-шкідниками, знайдено навіть у печінці пінгвінів; тканини мальків риб і малюків містять ртуть. Ліси, поля, атмосфера самоочищуються, але токсичні продукти потужними потоками прямують до океану. Всесвітню фільтруючу систему необачне людство перетворює на помийницю, створюючи загрозу для власного майбутнього. Нафта потрапляє до океану під час добування її з морського дна, промивання нафтоналивних суден, їх завантаження та розвантаження, унаслідок аварій танкерів. Плівка нафти вкриває воду і призводить до загибелі планктону, риби, водоплавних птахів, китів. Страшними для всього живого є радіоактивні речовини, відходи роботи атомних реакторів, які захоронюють в океані. Буває, що смітник на березі або бочка мазуту, перекинута в болітце, призводять до загибелі всього живого в річці чи озері. Будь-яке порушення умов існування малих річок згубно відбивається на водному режимі великих річок, які живляться ними. Згубно діє на річки розорювання їх схилів, балок, бо частина ґрунту зноситься в річку і замулює її. На берегах річок не можна вирубувати ліси, чагарники. Отже, зробіть для себе певні висновки. Не забувайте: заощаджуйте питну воду, не забруднюйте водойм. Ми повинні берегти природу і вчитися в неї. Без води життя, яким ми його собі уявляємо, виникнути не могло б. Це має стати правилом, щоб ми могли бути впевненими у завтрашньому дні.
С. І. Стрельчук, бібліотекар Каховської гімназії, Херсонська обл
| 
