Вечір-реквієм до Дня Перемоги
Ведучий 2: Сьогоднішня урочиста лінійка присвячена видатній даті – 65-й річниці визволення від німецько – фашистських загарбників. 65–та весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає нас, їхніх дітей, вас – їхніх внуків. Вітає і нагадує в 65-ий раз про страхіття війни і наказує берегти мир. Справді, це свято надзвичайно урочисте і особливе, і відчувається справжня і неповторна велич, значущість і всенародність цього свята.
Сьогодні на нашому святі присутні ветерани Великої Вітчизняної війни:........................................................................................................................... Шановні ветерани! Низький уклін вам за наше мирне життя, за те, що зберегли Україну від фашизму і неволі!
Музика
Ведучий 2: Ветеранам ВВВ присвячується...
Грім
Ведучий 1. Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому.
Ведучий 2. І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: "Війна!”
Музика ”Священна війна”
Ведучий 2: Пісню "Эх, дороги” виконує................................................................
(Музика на її фоні голос)
Ведучий 1: Наказ фюрера германської армії від 16 вересня 41-го року.
Ведучий 2: "Щоб задушити невдоволеність радянських людей і затвердити авторитет германської влади, необхідно при першому ж приводі застосовувати найжорстокіші міри. Наприклад, за одного загиблого німецького солдата, повинна слідувати смертна страта 50-ти або 100 комуністів. Війська мають право і зобов’язані застосовувати в цій війні будь-які засоби без обмежень, також проти жінок, дітей, якщо тільки це сприяє успіху.
Музика
Мати з дитиною
Сын: Чего эти черные люди хотят?
Зачем они, мама, так злобно глядят?
Мать: За Сивкой пришли они в час ночной,
Не плачь, сыночек. Ты ведь со мной.
Сын: Зачем же мы тоже идем? Я боюсь.
Ой, мама! Мне страшно. Я очень боюсь.
Мать: За Сивкой должны мы идти, потому
Что Сивке скучно без нас, одному.
Сын: Нам надо в село. Зачем же мы вдруг
Свернули с дороги в соседский луг?
Мать: Накосит отец травы для коня,
Чтоб Сивке быть сытым к рассвету дня.
Сын: Он вовсе не косит. Он подле межи
Копает яму. Зачем, скажи?
Мать: Посадит он дивное дерево тут,
И алые розы на нем расцветут.
Сын: Стоять оно будет в полном цвету,
Наверно, когда я уже подрасту?
Мать: Конечно, сынок. А теперь не гляди.
Зажмурься. Вздремни у меня на груди.
Сын: Ты тоже заснешь?
Мать: Мы оба заснем
Средь роз, горящих алым огнем.
Сын: Не спится мне, мама.
Но что это? ОЙ!
Что делают черные люди с тобой?
Зачем наставляют ружья на нас?
Мать: Не надо смотреть, сыночек, сейчас.
Минутку одну потерпеть – не беда.
Никто уж не будет нам страшен тогда.
Музика "Выстрел грянул”
Ведущий 1. И черные люди уже не видны
При смутном сиянии кровавой луны.
Сынок не боится теперь никого.
Все мирно на тихом лугу и мертво.
Музика
Вед1.Війна від Москви до Берліну – це 26 тисяч кілометрів і 27 мільйонів загиблих радянських людей. Це значить 10.800 вбитих на км., 22 людини на кожні 2 метри землі!
Вед 2. 27 мільйонів загиблих за 1418 днів. Це значить 19 тисяч вбитих щоденно, 800 людей на годину, 13 чоловік кожної хвилини!
Вед 1. Вдумайтесь! Кожний шостий мешканець нашої країни загинув під час війни!
Вед 2. А скільки залишилося вдов і сиріт? Як виміряти людське горе?
(Музика. З’являється мати)
Ведучий 1: Старенька мати йде до свого сина...
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина.
Мати: Синочку, рідний, йди в обійми мами.
Я пригорну до тебе свої руки,
Зцілую рідні – рідні оченята...
Як важко було в часи розлуки
Без тебе жити і без твого тата...
Ведучий 1. Тече сльоза і падає на плити.
Із стелі очі дивляться хлоп’ячі.
Їм тільки жити, жити і творити
Вони ж навік залишаться дитячі.
Стоїть старенька плаче, ні ридає...
Перед очима в неї похоронка,
І біль, що в котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
Мати: Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш в холодній цій землі.
Ведучий 2: Я чую, мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні,
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським рушником зітру сльозину
І поцілую в сивеє чоло...
Мати: О синку рідний, мій єдиний сину,
Як хороше б тоді мені було б!
Ведучий 1: Стоїть старенька мати на могилі,
І навіть квіти плачуть мовчазні...
Від сина погляд відвести не в силі,
А син довічно житиме у сні.
Музика
(Музика "Журавлі”)
Вед 1: Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів...
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять людей
І живуть матері, доти і сини,
Що спіткнулись
Об кулі, живуть.
(Виносять портрети солдат, з’являються журавлики. Колокола)
Вед 1. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклонімось їм низько!
Вед 2. Оголошується хвилина мовчання на пам’ять про полеглих в бою.
(Хвилина мовчання)
Вед 1. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. Все витримали і перемогли.
Музика
Вед 2. Перемогли тому, що вели війну Вітчизняну. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога. Але ж цей день настав. День Перемоги!
Вед 1. Встеляйте квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні – свято перемоги,
Найкраще свято на землі!
Музика
Танок "Джерельце”
Вед.2: Жива людська пам’ять, не старіє вона з роками. Вона стукає в наші серця дзвоном Хатині, попелом Лідіце, обелісками в полі. І поки існуватиме наш рід, існуватиме і пам’ять, бо без неї немає в нас майбутнього. А майбутнє в наше в наших дітях. Хай ніколи вони не чують зловісної музики війни, не жахаються божевільного пожарища на землі.
Вед.2: Не старіють душею ветерани. Вони завжди сповнені турботою про нашу святу землю, про свій рід хліборобський, про своїх внуків, про мене і про тебе.
Вед.1: В серцях ветеранів – осколки війни.
Лиш пам’ять – від ран отих ліки.
Не їхня лиш пам’ять, а й ваша, сини,
І ваша, онуки, - навіки.
Ведучий 2. Дорогі ветерани! Ми, ваші нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за вашу мужність і героїзм. Це ви зі своїми побратимами наближали свято перемоги, віддаючи своє здоров’я і життя за мирне сьогодення.
Вед 1. За мужність!
Вед 2. За відвагу!
Вед 1. За любов!
Вед 2. За вірність слову!
Вед 1. І за Батьківщину!
Вед 2. За мирне небо!
Вед 1. За пролиту кров!
Вед 2. За щастя матері!
Вед 1. За сміх дзвінкий дитини!
Разом: Довічний вам уклін і вічна слава!
Вед.2. Шановні ветерани! Прийміть ці квіти як знак пошани за наше мирне небо!
Вручення квітів
Музика
| 
