Свято врожаю

Святково прикрашений зал. У центрі залу емблема : пшеничний колосок, дозрілі яблука, ваза, з якої виглядають різні овочі та фрукти, а вгорі журавлиний ключ, який летить до хмар. Все це зображено на фоні рожевого сонця. Звучить мелодія пісні "Хліб всьому голова". Поступово мелодія затихає і з’являються ведучі у залі. Вони обережно ступають на сцену і роздивляються навоколо. (А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу). Поки ведучі розглядають дари осені з-за куліс звучить мова на фоні тихої мелодії.

Слова із-за куліс:

1. Небеса просторі, як глибінь ріки

Падають, як зорі, з явора листки.

А над полем нитка дзвенить, як струна,

Зажурилась квітка, сніг, вода.

2. Зажурлива пора, очей зачарування,

Які приємні дні прощальної краси,

Люблю я природи зав’ядання,

В багрець і золото одягнуті ліси.

(Голос із-за кадру стихає і разом з ним стихає мелодія).

Ведучий: Що це говорить, звідки? Ніяк зрозуміти не можу.

Ведуча: І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути?

Ведучий: А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємна насолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Ведуча: Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.

(В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).

Ведучий: Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.

Ведуча: У школі свято урожаю.

І гості в школу поспішають,

А ми тут трошки забарились,

Можливо, в чому й прогнівили.

Урожай: Здрастуйте, дорогі наші друзі!

Я б не сказав, дивлячись на вас, на всіх, хто зібрався тут, в такій кількості, на всіх запрошених, що хтось забарився.

Осінь: А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння.

Сьогодні ми прийшли на свято,

Щоб усіх вас привітати,

Хай будуть завжди в ріднім краї

Багаті, щедрі урожаї!

Урожай: Ціле літо я ріс у полях,

З кожним днем добираючись сили,

Слава дружнім робочим рукам,

Що мене для достатку зростили.

Ведучий: Заходьте, гості дорогі. Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі. Як відразу весело на душі стало, а то ми справді й зажурились. І що не тільки ми, а й всі овочі й фрукти засумували без вас.

Ведуча: Чули б ви, яких сумних пісень співали вони.

Осінь: Ні, ви без нас не сумуйте. Ми з Урожаєм ніколи не виростили б вас, не будь поруч завжди ось цих юних трударів, які допомогли вам прибути на це свято, і знайти такі чудові та зручні місця. І тепер ви по праву належите їм, своїм господарям та їх дбайливим наставникам.

Урожай: І знайте мої любі друзі, що головна заслуга в тому, що ми такі дозрілі, такі веселі, щасливі сьогодні - трударя-людини, що зростила нас. Ще раз всім наголошу це прекрасне ім’я - Трудар! Саме йому ми і присвятимо сьогоднішнє свято.

Осінь: Кожне зерно він виходив од весни і до інею.

Попід серцем вигойдував, як мале дитинча.

Кожен колос зове його, наче батька по імені,

по-синівськи, довірливо припада до плеча.

І скільки поля засіяно, скільки золота в колосі;

не питай, не лічи.

На хлібах його виросли

Космонавти й маршали,

Світлоокі мислителі,

Ковалі й орачі.

(Звучить пісня "Слава робочим рукам")

Ведучий: Наші учні і всі, що зібралися тут, не відстають його величність "Трударя", адже вони всі ніколи не відстають від нього.

Ведуча: Так, вони завжди допомагають збирати урожай і вирощувати його з весни й до осені. Це знайоме всім - де і звідки береться хліб.

Учень: Приносив тато мені окрайця.

Казав, що в житі підня у зайця,

Була у тім хлібі знайома казка,

Пропахла степом отецька ласка.

Учениці: У ньому краплі жаркого поту

Рух роботящих, жагуче злото,

І людське щастя на всі часи,

Будь гідний хліба, який їси.

("Звучить пісня "Мене в дитинстві вітер колихав")

Урожай: Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.

Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина?

Урожай: Вона тут є, завжди вона зі мною.

Вона також там, де робочі руки.

Ви знаєте її. Ось її делегація.

( Входять овочі ).

Цибулина: Як не віриш - перевір,

На мені 12 шкір,

А вгризеш - в сльозах покинеш,

Бо я звуся - цибулина.

Картопля: Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі мене їдять і хвалять,

Звати як мене? Картопля.

Квасоля: Не стелюся я спати долі

Дерусь вгору. Я - квасоля .

Гарбуз: Повз, мов танк я на город,

Повз й на грудки і загруз,

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як?.. Гарбуз.

Огірочки: Ми зеленої всі масті,

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив’язали нас в рядках,

На зелених ланцюжках.

Гарбузові сини й дочки,

А зовуть нас - огірочки.

Буряки: Є у нас брати столові,

Учні всі у нашій школі.

Виривали їх на полі,

Ми зростали там рядками,

Люди звуть нас - буряками.

Диня: Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю,

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я? Диня.

Ведучий: А чи живі, чи здорові, овочеві делегати?

Овочі разом: Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.

Осінь: Ось і зібралися всі разом. Ми всі готові до свята. А тепер давайте подивимось, як до свята підготувалися наші учні.

Урожай: Що ж, радий, що ви так гарно підготувались до свята. У вас справжні робочі трудівничі руки. Спасибі вам.

Осінь: І я дякую усім. Уражай залишається з вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушу звільнити їй своє місце. Адже рівно через рк я знову завітаю до вас у гості. Тому на прощання давайте я вас пригощу своїм осіннім короваєм .

(Пригощає). В цей час звучить голос із мікрофона за кадром під тиху мелодію пісні "Хліб всьому голова":

В святковому сяйві зорі,

Оджнивували жниварі,

В амбарах збіжжя не вмістить,

Яке то щастя - хліб ростить.

2. Медова пахне свіжий хліб,

1. В село ведуть останній сніп.

(Осінь закінчує всіх частувати короваєм, вклоняється, виходить.

А коровай і овочі водять свої хороводи, звучать пісні, танці, ігри, розваги).