« Спом’яни їх, не забудь!»
( присвячується бою під Крутами)
Грищенко Тетяна Михайлівна,вчитель історії Козацького НВК Сумської обл. Конотопського р-ну
Епіграф . Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!
« Шлях звільнення кожної нації від поневолення густо кропиться кров’ю ворожою і своєю».
Симон Петлюра
«Любіть Україну, як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі, як герої».
На сцену виходить дівчина в українському одязі, в руках у неї червона калина,
з протилежного боку виходять ведучі
Дівчина .
Під Крутами
Жертовний хрест під Крутами стоїть,
Людською пам’яттю приречений стояти.
Холодний вітер з верховіть
Цілує Хрест , як сина мати..
Це поле обробляв сівач,
Щоб колосилось буйне жито,
Тепер на нім трагедії печать,
Це поле рясно кровію полите.
Тут України юнь свята
За Україну полягла в страшну годину,
Тут розпинали не Христа,
Тут вбили юну Україну.
Тут юних 300 полягло
За честь, за волю, Україну,
Щоб вільно, радісно жилось
На цій землі онуку й сину.
На грані двох тисячоліть
Чорніє Хрест у білім полі
Тут вмита кровю наша воля
Для нас усіх хрестом стоїть.
(лунає запис у виконанні П. Дворського пісні Балада про Крути)
Ведучий . На початку січня 1918 року конфлікт між більшовитською Росією та Українською Народною Республікою переріс у воєнну фазу. З Харкова і Катеринослава у напрямку Києва рушили червоногвардійські загони . Загальна кількість більшовитських військ за різними оцінками коливалась від 6 до 10 тисяч багнетів. Однак дуже швидко з’ясувалось , що на боці Української Народної Республіки практично не було скільки – небудь серйозного військового потенціалу.
Ведучий . Повідомлення про наступ на Київ більшовитських військ викликали у патріотично налаштованої молоді бажання прислужитися у скрутну годину національній державності. Київські студенти і гімназисти організували курінь Січових стрільців. Це була молодь, яка не мала в душі сумнівів і вагань. Багато хто втік із дому, щоб уникнути тяжкого прощання з батьками. Більшість ніколи перед тим не тримала рушниці в руках.
Ведучий. 27 січня курінь Січових стрільців, що складався із студентів Українського народного університету, студентів Університету святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило –Мефодіївської гімназії, одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача.
Ведучий . Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку. Це були необстріляні і практично не навчені юнаки. Частина з них одержала зброю застарілих зразків і по одному- два комплекти набоїв уже в день бою. Цей загін зайняв позиції по обидва боки залізничної колії за 1км до станції Крути. Командиром був призначений сотник А.Гончаренко.
Ведучий . 29 січня 1918 року цей студентський загін прийняв бій з авангардними частинами червоних загонів. Це були переважно балтійські матроси під командуванням Муравйова.
Вранці війська червоних щільними колами розпочали наступ. Ворогів було вдесятеро більше, вони були озброєні в десятки разів краще. Очевидно , більшовики були впевнені, що їм ніхто не заступить шлях на Київ. та молоді добровольці зустріли їх вогнем. За першою ворожою атакою накочувалась друга, третя… . Молоді герої в останньому розпачливому порусі кидалися в атаку на переважаючого ворога, але були нещадно знищені.
Ведучий. Один з очевидців писав пізніше про цей бій : «П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави , сам будучи під градом куль і гранат…Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав.»
Дівчина
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть , і кров.
« на порох стерти, перебити!» -
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей не перемогти!
Ведучий Одній чоті під керівництвом сотника Гончаренка з настанням вечора вдалося обійти станцію Крути. « Поранені хлопці несли скоростріл, аби не залишити ворогові, - згадує учасник бою Левко Лукашевич, - менш досвідчені віддавали набої більш вправним, а до гвинтівок прилаштували останню зброю – багнети. Цей загін з другого боку колії вийшов на вогні станції , не знаючи, що її вже захопили муравйовці.»
Ведучий Розвідка донесла: у темряві студенти втратили орієнтири і пішли на вогні – станцію Крути. Ці 32 студенти потрапили в полон, їх по-звірячому мордували, а на світанні28 юнаків повели на розстріл. Селянам було заборонено поховати тіла за християнським обрядом. Кількох поранених більшовики відправили на допити до Харкова , і вони якимось дивом урятувалися.
(вистава «Історична драма Крути» уривок)
Дівчина Кленова балада
Загриміли в полі, мов громи, гармати –
Стрільця молодого виряджала мати,,
Витирала сльози і благала Бога,
Щоб вернув їй сина додому живого
«Не плач, моя рідна, посивіла мати, -
Я пішов на війну тебе визволяти,
А як не діждешся з тої січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена.»
А туман – білим полем,
А біда – чорним болем,
А душа – буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові,
Зрошені сльозами горя і любові
Буйними ночами тихо шепчуть віти –
То твої , Вкраїно, найрідніші діти.
А туман – білим полем,
А біда – чорним болем,
А душа – буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
Ведучий. Уже після визволення Києва від більшовиків почалися пошуки останків полеглих під Крутами. Кілька десятків понівечених трупів було знайдено і перевезено до Києва. Два дні родичі і батьки розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Юначі тіла було спотворено і понівечено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина лише по монограмі на вишиванці.
Ведучий .Загиблих героїв урочисто за кошт держави було поховано 19 березня1918 року у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром. Весняне сонце пестило домовини, вкриті за козацьким звичаєм червоною китайкою. І в тисячах сердець озивалися болем і гордістю слова, мовлені на похороні Михайлом Грушевським: «Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і вона збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!».
Дівчина.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних. Молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт1 –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? –
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих, -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх
Ведучий .1934 року могили гкроїв на Аскольдовому цвинтарі були зрівняні із землею. І лише в 1991 році ентузіасти з Спілки української молоді встановили на станції Крути березовий хрест із терновим вінком. А в 1996 році з’явився земляний пагорб Слави та меморіальна дошка, а 25 серпня 2006 року відкрито меморіал Героям Крут.
Дівчина
Над Крутами сніг. І пронизливий вітер
У січні ридає, голосить, гуде;
Шукає могили , де воїни-діти
На вічнім спочинку. Немає ніде
.
В пекучий сніг.. Навзнак… Не на коліна,
Заплакав місяць в зоряну блакить
Всі – як один… Кріпися, Україно,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.
.
Вчитель. Сьогодні виповнилось 90 років з того часу, як юнаки-герої пішли в безсмертя, показавши приклад мужності, відданості і незборимості духу. Вони були щасливими тому, що першими підняли своє чоло на захист молодої Української держави. Їм було лише по 14-17років. Це ваші однолітки. Мені б дуже хотілося щоб всі ви були гідними ваших славних ровесників, цінували свою незалежність, любили свій народ і у відповідальну хвилину не занепадали духом, а наслідуючи приклад студентів , з гордістю могли заспівати :
« Ще не вмерла Україна!»
Всі присутні виконують Гімн України
…
| 
