Кажуть люди, що дурний язик голові не приятель. Що ж виходить, що голова не думає, що язик меле? Таке буває?
Народ підмітив і такі прикрі випадки у житті людей, коли вони щось скажуть, не подумавши, а потім червоніють за свої вчинки. Для нас усіх слово має велике значення. Недаремно і в Біблії сказано, що першим було слово.
Щоб дізнатись тему нашої виховної години, утворимо прислів’я ( діти утворюють прислів’я з розкиданих слів: слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш) Як ви гадаєте, що я мала на увазі, придумуючи дану тему? Так, тому зі словами треба бути обережними. А що потрібно для того, щоб слова приносили радість?( слухаємо думки дітей ).
добре володіти рідною мовою;
знати її досконало;
мати багатий словниковий запас;
вміти гарно і правильно висловлюватись;
вживати у мові слова доречно, використовувати влучні вислови;
мовлення має бути зв’язним.
Вчитель зачитує з дошки вірш:
Мова – це людства досягнення дивне.
Мова – це нація, спільність і час.
Мова ж моя українська, чарівна,
Є найдорожча для кожного з нас.
( проходить обговорення прочитаного вірша )
Ми одержали листа від Ворони Клари, в якому вона пише про нечемних дітей, що слова використовують не за призначенням.
Лист від Ворони Клари
Дорогі діти !
Моя подруга Скрекотуха на своєму хвості принесла мені новину, що у вас якраз проходить те, що мене цікавить. Я вирішила передати Вам цей секретний пакет і прошу допомогти розібратися у тих прислів’ях і висловах, що стосуються моїх балачок і, напевне, людських теж. Наперед Вам вдячна.
Ваша Ворона Клара
Продовжуємо роботу над прислів’ями. Діти поділені на 4 групи, кожній видаю набір слів, з яких потрібно скласти влучний вислів про слово.(кожній групі видаю конверт з двома «розсипаними» прислів’ями ). Учні їх складають, зачитують і пояснюють.
1 група:
Слово – не стріла, а глибше ранить.
Сім раз відмір, а раз відріж.

2 група:
Від теплого слова і лід розмерзається.
Добре слово ліпше, як готові гроші.
3 група:
Вода все сполоще, а злого слова – ні.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
4 група:
Не говори, що знаєш, а знай, що говориш.
Не кидай словами, як собака хвостом.

Як ви гадаєте, чи можна по вмінню спілкуватися визначити можна людині довіряти чи ні ? Як саме ? Що ви розумієте під словом «довіритись»?
На дошці почеплений вислів: наглухо замкнене серце не може пізнати радості довіри до ближнього…(ці слова вивішую на дошку)Діти пояснюють його зміст.
Наступний етап – читання і робота над казкою «Названий батько» (вчитель розповідає, зачитуючи деякі уривки з неї)
А тепер давайте порівняємо нашу мову з зимовою берізкою. Це деревце взимку зовсім голе, як мова без хороших слів. Давайте одягнемо її, прикрасимо її гарними і добрими словами ( на дошці намальована берізка без листочків, лише стовбур і гілочки. Дітям роздано листочки зеленого кольору, на яких потрібно написати добре слово. Потім за допомогою скотчу прикріплюємо його на деревце).
Наше деревце стало зовсім не схожим на попереднє, воно ніби повеселішало, ожило. Дякую вам за плідну працю.
Один мудрець сказав, що ми навчилися літати в небі, як птахи, і плавати в морі, як риби, але так і не навчилися розуміти одної простої речі – йти по землі, як брати.(цей вислів чіпаю на дошку) Так давайте ніколи не ображати словами своїх друзів, не соромитись вчинками, не придумувати прізвиськ, любіть одне одного, бо одне погане слово може зруйнувати все найдорожче – дружбу.
На завершення діти розказують вірші про мову, роль слова у житті людини; повторюємо вивчені прислів’я, запам’ятовуємо їх.
1. Говоріть про людину добрі слова
Щирість, ласку даруйте у слові.
Бо в доброму слові є сила жива
І в ньому є море любові.

2. Добре слово людині надію дає,
Заспокоїть, утішить, врятує.
В ньому сила велика, чарівність в нім є,
І людина те серденьком чує.

3. Будь, мій хлопче, молодець,
І не кидайся словами.
Слово – це не горобець,
І воно летить за нами.

4. Й до душі людської йде
І лишається там жити.
Й не дівається ніде,
Буде зло в серцях творити.

5. Слово – це вам не полова,
А язик – не помело.
Вибирай потрібне слово,
Щоб чудово всім було.

6. Щоб слова були хороші,
І любов в собі несли.
Слова старші, аніж гроші,
Вони першими були.
Проводимо релаксаційну гру « Коло друзів»( передаємо вогник любові один одному в руки).
Проводячи підсумок вчитель розповідає притчу про Ангелика. Коли народжується дитина, на небі загоряється зірочка, і на землю сходить Ангелятко, котре цілує дитя тричі: у чоло – щоб було розумним, у личко – щоб було вродливим, в уста – щоб говорило гарні слова. Так давайте, діти, не розпорошуйте своїх скарбів, а ви, вчителі, їх збагачуйте і примножуйте.
Вчитель: Усі ми в світ прийшли, щоб жити,
Великі ми чи ще малі.
Людина в світ прийшла любити,
Добро творити на землі.

Учениця: Щоб наше серце добрим стало,
Щоб в нім любов палка жила.
Щоб завжди серце зберігало
Любов і трішечки тепла.
І на закінчення разом з дітьми співаємо пісню « Від усмішки стане всім світліш».

Автор: 

макогін тетяна

·  vyhovna_godyna.doc - 41.5 KB

Предмети: Виховна робота

Класи: Початкова школа