Весна: Після цього стежили за тим, коли над ними пролетить якийсь птах. Це була добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з’являлися дикі гуси. Кожен брав соломинку і жбурляв їм услід приказуючи «Гуси, гуси !Нате вам на гніздечко, і на здоров’ячко,а нам на тепло».

1 вед. Весна-красна, ми дуже раді вітати тебе в нашому краю. Ми раді твоїм дарункам: теплу, першим квітам, пташкам, свято яке ти нам принесла, святкують разом з нами тисячі школярів. Для пташок вони готують тисячі штучних домівок. Ми любимо наших пернатих друзів.

2 вед. Птахи - непосиди. Скачуть з гілки на гілку, перелітають з дерева на дерево. Мандрують птахи по-різному. Одні поодинці, інші - великими зграями. Але якби птахи не летіли вони завжди летять одним і тим самим шляхом. Як же пташки знають куди летіти?Хто їм показує дорогу?Більшість вчених вважає, що птахи звіряють напрям по сонцю і зіркам. Довгий час вони вважали, що молоді птахи летять за старими. Але виявилося,що це не так.

1 вед. У зозуль, наприклад, старі птахи летять окремо від молодих. Отже, з’являючись на світ, птахи уже знають, куди вони повинні летіти з настанням холоду і за яким маршрутом. Знають вони і те, коли потрібно «нагуляти» жир,щоб підтримувати сили в далекому і важкому перельоті.

1 учень. Лунає клич з усіх країв

             Лунає клич з-за гір, з ріки

             Весна прийшла

             Давай шпаків

             У гості просимо шпаки.

(Ставлять шпаківні).

(Вибігає з-за куліс горобець).

Горобець:Дім новий!Кому?Шпакам?

               Захоплю його я сам!

             Я шпакам, я шпакам

             Теремок цей не віддам

             Я – розумний молодець

             Славний хлопець горобець

             Цінь цвірінь-плиг-плиг-плиг

             В дім новенький на поріг.

(Ховається за шпаківню).

(Виходять шпаки).

             Ми у ріднім краю знову

             А чи все нам тут готове?

             Де б нам сісти, відпочити

             Та водиченьки попити.

             О!Збудували нам доми

             Ну й доми, як тереми.

Учень:  Прилетіли! Прилетіли!

            Прилетіли вже шпаки.

Учениця:Зачекайте любі птиці

              Вам дамо зерна й водиці.

(Відеречко з водою і насипають пшениці).

Учень: Гей летіть шпаки сюди

           До зерна і до води.

1 шпак: Ну ходім, ну ходім!

             Нас чекає новий дім

             Ох, до чого ж гарний він -

             Тепло,затишно у нім.

(підходять до шпаківень).

Горобець: (визирає з-за шпаківні).

             Тут живуть вже пожильці

             Неабихто – горобці

             (передражнює шпаків)

             Ох, до чого ж гарний дім

             Тепло,затишно у нім.

Старий шпак: Горобці!Ану тікайте!

Горобець: Не втечу, і не лякайте.

Шпак: Забирайтеся звідси враз,-

          Дім збудовано для нас!

Горобець: Я будинок цей люблю

                Звідси й кроку не ступлю!

Шпаки: (разом).

            Що нам діяти-робити

            Де ми бідні, будем жити?(плачуть).

Старий шпак: Заспокойтеся, малі,

                      Киньте сльози і жалі

                      Ми вас виручим з біди(кличе всіх)

                      Гей пташки,летіть сюди.

(Шпаки шепочуться,роблять з мотузки петлю,розкладають її на землі, а в середину кладуть «черв’яка»).

Старий шпак: А виходь, горобець,

                      Подивись, горобець,

                      Ось лежить черв’ячок

                      Солоденький бочок.

Горобець: Черв’яка кортить мені

                Може з’їсти, а чи ні.

                (вилітає з шпаківні).

Старий шпак:Ти горобчику,не бійся

                     Зерно клюй,води напийся

                     Черв’ячком поласуй теж.

(Горобець починає клювати черв’ячка, а шпаки в цей час затягують петлю).

Шпаки: А тепер вже не втечеш.

Горобець: Що ви робите?Пустіть!

                Може вам набридло жить?

                Знайте вдачу ви мою

                Я усіх вас один поб’ю!

Шпаки: Тихше, тихше, ба який!

             Зерно клюй,водичку пий.

             Ось тобі черв’ячок - солоденький бочок

             З’їж його, поласуй трішки.

Шпаки: У шпаків сьогодні свято

             Прилетіли ми в садок

             І на свято в нашу хату

             Щиро кличем всіх діток.

             Повернулися ми з півдня

             В свій садок у рідний край

             І весну – красну принесли.

1 вед. Я колись прочитала, що гніздо – це пташиний скарб. Він надійно схований у траві чи у листі. Яєчка в ньому як жменя сяючих коштовностей. Та,що там яхонти й перлини в порівнянні з пташиними яєчками! Коштовності мертві,а в яєчках – майбутні пташенята й тисячі майбутніх пісень.

   Одним відрізняється пташиний скарб від справжнього, його не можна торкатися.

    Птахи наші друзі. Любімо їх, сприяймо їхньому розмноженню, а не знищенню.

    Як би добре було,якби кожен з нас дбайливо ставився до природи, до всього живого на Землі. Відчуймо себе мудрими господарями на нашій прекрасній планеті Земля!

             Все оживає, розквітає

             Тепленький вітерець всіх звеселяє

             Струмочки веселі скрізь дзюрчать

             Радісні гості з вирію летять.

             Що за чарівниця,неначе цариця

             Наказ свій послала,що краса встала?

             Ну звичайно це весна

             Наша мила, молода

             Вона надію всім вселяє

             І до праці закликає.

             Весна приходить з ласкою

             Та зі своєю казкою

             Як тільки струсить рукавом

             Синіють проліски кругом.

2 вед. Птахи можуть надати безцінну допомогу у справі захисту рослин від шкідників,якщо будуть створені умови для при бавлення, розмноження, перезимівлі і охорони їх. Підвішена на дереві пташина їдальня приверне увагу пернатих і принесе нам справжню насолоду, адже спостерігати за такими гостями дуже цікаво і дітям і дорослим.

             Бринить зимова пісня вітру стоголоса,

             І снігом все довкола заміта ,

            А ми сипнемо в годівничку жменьку проса –

            Нехай сюди пташина приліта.

            Хай відчуває всю турботу нашу,

            Хай літом і зимою в’ється біля хат.

            А нам, дорослим, так приємно радість бачить

            У спостережливих очах допитливих малят.

            Любить навчись птахів,рослин,поля і річку

            Усе життя учися доброти,

            Якщо не змайстрував ще ти пташину годівничку

            Зроби сьогодні обов’язково ти.

Вчитель: Наше чудове свято хочу завершити словами:

              Кожного дня і кожну хвилину

              Оберігайте всяку пташину.

              Тільки добра їм потрібно бажати

               І намагатися не ображати.

               З вдячністю працю птахів зустрічайте!

               Кожна хай зустріч несе відкриття

               Ціннішого в житті нема,ніж життя.