Ведуча 1:
Доброго дня, шановні працівники бібліотеки та гості нашого свята! Сьогодні ми зібрались у цій святковій залі з нагоди професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек. Тут нині присутні люди, які все життя зберігають диво людського творіння, скарбницю людських знань – книгу.
На нашій землі книга, бібліотека користуються віддавна великою шаною і любов’ю, історія України невіддільна від історії бібліотек. Книгозбірні відіграли важливу роль в розвитку цивілізацій. Сьогодні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, великий внесок яких у розвиток вітчизняного державотворення, освіти, науки і культури, – безцінний.
Указом Президента України від 14 травня 1998 року 30-те вересня оголошено Всеукраїнським днем бібліотек, метою якого є підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті, привертання уваги широкої громадськості до проблем
бібліотек, до потреб і соціального статусу бібліотекарів.
Ведуча 2:
Бібліотека... Древня і вічно юна оселя людського розуму, це цілий світ, відкритий кожному, хто любить книгу. Бібліотека – це величезний книжковий храм, джерело ідей, скарбниця думки, що освітлює стежку нам у майбутнє.
Ряди книжкових полиць зберігають знання і віковий досвід людства, все життя Всесвіту зосереджено тут.
Кожний з нас може отримати в бібліотеці душевний спокій, втіху в печалі, моральне оновлення і щастя. Тут завжди зустрінеш людину, яка рада допомогти в пошуках істини, підібрати необхідні книги, втамувати спрагу думки,
дати пораду – це бібліотекар, для якого, як і для багатьох читачів, бібліотека – величезна частка їхнього життя.
Сьогодні ж у нас свято – День бібліотек, свято всіх, хто має відношення до книги, читання, бібліотеки. І зібрались ми, щоб віддати шану людям, які прийняли на себе відповідальність за формування і розвиток людської свідомості, людям, які присвятили праці бібліотекаря своє життя.
Ведуча 1:
Бібліотекар! Це слово – повне сонячного змісту,
За ним стоїть безмежний, мудрий світ...
Бібліотекар! Скільки в слові змісту!
Його тепло – навік в моїй душі.
Я б знов пішов стежиною тією
Через поля – замети – аж туди,
Де в царстві книг живе казкова фея,
Що може й світ закрити від біди.
ВЕДУЧА2:
Тож нехай у святковий день прозвучать слова, сповнені добрими почуттями, щирістю і об’єднають справжніх прихильників і цінителів бібліотек, котрі ні за яких обставин не дадуть згаснути цим вогникам культури і духовності.
ВЕДУЧА1: Хай ваша доля розквіта.
Нехай в здоров’ї, щасті, мирі
Проходять всі ваші літа.
ВЕДУЧА2:
Наші щирі вітання шановним ветеранам, які віддали бібліотечній справі багато літ свого життя і нині вірою і правдою служать слову, книзі ...Сьогодні в нас на святі присутні ветерани бібліотечної справи:
ВЕДУЧА1: У цей день не з руки рахувати роки,
Порахуйте ви краще усмішки,
Погортайте всі дні – і веселі й сумні,
Як сторінки цікавої книжки.
Скільки чути в цей день добрих слів від людей,
Все ж здається, що сказано мало,
Як би там не було, хай вернеться тепло,
Яке людям ви вік дарували.
Хай роки золоті, ніби в казці, пливуть,
Сумувати за цим не годиться,
Хай здоров’я вони і добра принесуть,
І задумане хай все здійсниться.
ВЕДУЧА2:
Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова – що може бути достойнім. Ці слова, напрочуд, влучно характеризують сутність бібліотечної професії, яка стала покликанням для наших колег
ВЕДУЧА1: Нехай вам завжди усміхається доля,
Несуть тільки радість з собою роки,
Хай щастя й здоров’я не зрадять ніколи,
Хай збудуться мрії, бажання й думки.
Снаги трудової – без ліку,
Пошани й добра від людей,
Щасливого й довгого віку
Ми зичимо вам у цей день
ВЕДУЧА2:
Від смаку, світогляду й ентузіазму бібліотекаря багато залежить. Велика відповідальність бути бібліотекарем, адже це вимагає не тільки знань і професіоналізму. Щороку в нашу бібліотечну сім’ю вливаються нові сили і, віриться, вони зможуть творити майбутнє бібліотечної справи. В цьому році наш колектив поповнися молодим спеціалістом ,це яскрава творча особистість – Владова Марина.
ВЕДУЧА1: Нехай для вас квітує білий світ,
В житті збуваються найкращі ваші мрії,
А доля посилає на сотню літ –
Здоров’я, миру, любові, надії.
Море вам радості, світла й тепла,
Море вам успіхів, гори добра,
Будьте веселими, будьте щасливими,
Будьте в житті і у праці красивими.
ВЕДУЧА2:
Бібліотека... Стародавня і вічно жива скарбниця людського розуму. Бібліотека – це не тільки книги. Це, перш за все, колосальний концентрат спресованого часу, ніби поєднання тисячоліть людської думки, перенесеної на папір, для життя в постійності, а не в плинності. Це не просто сховище земної мудрості, це своєрідний рятівний острів, де кожен, відштовхнувши дешеві замани буднів і свят, пов’язує свою долю зі світом гострого розуму, радості відкриття, сили
взаємозбагачення – світом цивілізованої культури.
Для привітання і нагородження бібліотечних працівників запрошуються заступник райдержадміністрації Поляруш Меланія Миколаївна
____________________________________________________________________________________
(Відбувається нагородження згідно списку)
Ведуча 1:
Слово для привітання і нагородження кращих бібліотечних працівників надається начальнику відділу культури і туризму Вільшанської райдержадміністрації Н.Харковенко.
Ведучий 2:Слово надається директору Вільшанської ЦРБС Каліфоровій Ірині Сергіївні
Ми зацікавлюємося і вчимося у бібліотеках. Тут народжуються вчені, тут зустрічаються покоління, тут відбувається ще одна таїна – політ у майбутнє. Бібліотека – схованка, нехай і не найпередовішого, але найсучаснішого мислення, найсучаснішої літератури майбутнього, і книги в них – це своєрідні кораблі, що привозять західні технології, східну медицину, північну бережливість та
південний аромат життя.
Ведучий 1:
Заходячи в бібліотеку, ви заходите до храму збереженого часу, щоб приєднатись до цієї постійності і ніби стаєте його часткою.
ВЕДУЧА2:
Сьогодні свято храму книг,
Бібліотеки славне свято.
Зібрались ми у залі цім,
Щоб теплих слів сказати багато.
Щоб возвеличить до кінця
І щоб віддати щиру шану
Усім, усім працівникам,
Що відкривають двері храму.
Що в наш такий нелегкий час
Знайшли до кожного стежину
І зацікавили дитину,
Яка пішла у перший клас.
Ви віддаєтесь до кінця.
За це Вам дуже вдячні люди.
Без книги, без бібліотек
У нас майбутнього не буде!
Ведучий 1:
Бабине літо і свято великого, духовно багатого колективу бібліотечних працівників. Скільки в цих стінах переплелось людських доль, скільки збережено і упорядковано книг! Тільки один раз відчиняються двері, щоб залишитися назавжди
разом із магічною силою книги.
Хтось із мудрих сказав: "Бібліотекар – це не професія, а стан душі”. Для кожної освіченої людини бібліотекар – це, насамперед, творча особистість, яка безкорисливо, щедро, з повною віддачею служить суспільству, читачеві. Досвід бібліотечного працівника, його безмежна відданість своїй справі не може не викликати захоплення і поваги. Саме до бібліотекаря приходить всяк сущий на смак і бажання. І всякому шукає він книгу. Бібліотекарі – хранителі і провідники, співбесідники міріад книг, журналів, газет, відповідальні, принципові, уважні і терпеливі до своїх читачів. Це чуйні, товариські, впевнені в собі і водночас привітні і комунікативні люди. Ваші мудрість і душевна щедрість, добро та милосердя сповна розкривається у роботі.
ВЕДУЧА2:
Віддайте шану людям, що створили
Прекрасні образи життя.
Які не лиш для себе, а для нас ожили
І все життя ішли на здобуття.
Вони о мріяли прийдешнє сьогодення,
Бажаючи всім щастя і добра.
Вшануймо кожного письменника імення,
Поета кожного ім’я.
Тож хочемо побажати бібліотекам
Уважних, чемних читачів.
Розумний погляд впізнають здалека.
Байдужість не порадує нічим.
Ведучий 1:
Сьогодні Вільшанська районна бібліотека, яку було засновано майже століття тому, є головним закладом у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення, методичним, координаційним центром для усіх бібліотек району.
Але, особливим багатством бібліотеки завжди були і будуть її кадри – талановиті, досвідчені, кваліфіковані спеціалісти, безмежно віддані своїй справі. які
напруженою творчою працею утверджує своє майбутнє. Адже бібліотечне призначення. Це, коли частиною твого життя стають люди і книги.
Слово надається ветерану бібліотечної справи
ВЕДУЧА2:
Спасибі вам за душі золоті,
Що людям ви даруєте турботу.
Нехай щастить повсюди у житті.
Удачі вам і вдома, й на роботі.
Хай діти радують завжди
І вам жилось на світі легко й світло.
Хай серце ваше буде молодим, –
Таким, як є – і щирим, і привітним!
До слова запрошуються представник громадської політичної партії
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ведучий 1:
Бібліотекар – добрий чарівник, до якого приходять ледь навчившись читати, тамуючи хвилювання, просять "записати”. А працівники, які обслуговують дітей, докладають багато зусиль, уміння, винахідливості, щоб бібліотека для маленьких читачів стала казковою домівкою. Вміють дібрати ключик до дитячих сердець. Сьогоднішні бібліотеки є золотим ланцюжком у передачі розумової енергії, інформації від покоління до покоління.
Ведучий 2:
Більшість бібліотечних працівників – жінки. Сьогодні змінився стереотип, який протягом багатьох років закріпився за професією бібліотекаря. Сьогоднішні бібліотекарі – це ділові жінки, які впроваджують в роботу бібліотечних закладів нові інформаційні технології, володіють комп’ютерною грамотою. Це професійні спеціалісти, психологи, інформаційні брокери, маркетологи, аналітики. Вони стильні, сучасні та привабливі.
Ведучий 1:
Підходить до завершення наше свято, присвячене Всеукраїнському дню бібліотек. Ми висловлюємо слова вдячності і глибокої поваги людям цієї благородної професії. Адже оберігати скарби знань і передавати їх людям – це найвища місія істинних сподвижників культури. Вітаємо вас, дорогі бібліотекарі, з вашим професійним святом! Здоров’я вам, творчих успіхів, удачі в усіх ваших справах, а головне – оптимізму і віри в майбуття. Спільними силами ми побудуємо нашу державу, збережемо її культуру, примножимо інтелектуальні багатства української нації. Вітаємо усіх бібліотечних працівників з найпрекраснішим святом Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії!
ВЕДУЧА 2 :
Дякуємо всім запрошеним цього свята за хороший настрій, за можливість поспілкуватися, відійти від днів буденних, від постійних проблем і поринути у світ професії, світ творчості.
А на закінчення хочеться сказати:
Чим більше людям віддаєш ти,
Тим більш лишається тобі,
Парадоксально, але врешті
Завжди так буде, далебі.
Плекаймо вміння віддавати,
Любов, тепло, зустрічний крок, -
І завжди будемо багаті
В щедроті серця і думок. |