Чому трапляються фатальні вечірки?

Щодня по телебаченню транслюють по декілька кримінальних фільмів, які пропагують насильство, крадіжки, жорстокість. Все частіше героїнями таких фільмів є жінки. Правопорушення... Саме слово говорить про те, що порушується право, закони, які є обов’язковими для всіх. За правопорушення потрібно нести відповідальність.

Послухаємо статтю «Фатальна вечірка» і обговоримо її.

Учениця зачитує статтю. Ось її короткий зміст.

...У Наталки був день народження. Мама з донькою наготували багато смачного пригощання. Батько у відрядженні, і дівчина попрохала матір не бути присутньою дома. Мовила матері, що сучасна молодь любить самостійність.

Ось і друзі-однокласники вже прийшли до Наталки на свято. Ганна Петрівна привіталася і сама поспішила до подруги в гості посидіти кілька годин. Серед тих, що прийшли, виявився якийсь Микита. Його привів Олег. Діти вітали Наталку, дарували подарунки. Сіли за стіл. На ньому було багато різноманітної їжі. Та й випити було дещо — кілька пляшок шампанського.

Раптом Наталка побачила, що Микита, так представив Олег цього хлопця, наливає щось інше. Їй, як господині, здалося незручним дати зауваження гостю. І вона промовчала. Хлопці, випивши міцного, пожвавішали. А потім запропонували: «Давайте підемо в бар. Там гарна музика. У Микити є гроші. Він бажає нас чимось незвичним пригостити. Він усіх нас запрошує».

Підвипившій компанії було тісно в квартирі. І багато хто погодився йти до бару. Наталці знову незручно було заперечувати. Та і мати скоро прийде. Вона залишила на столі записку, куди пішла і коли прийде.

...Микита дійсно купляв усе, що замовляли дівчата і хлопці: тістечка, морозиво, шоколадки... Але він змусив їх усіх знову випити горілки. Майже ніхто не відмовився.

Всім було весело. Хто танцював, хто прохолоджувався біля дверей бару. Коли й Наталка з подругою вийшли на поріг бару, настрій їх враз змінився. Микита грубо розмовляв з міліціонером. Вже пізніше виявилося, що Микита стояв на обліку у правоохоронних органах за хуліганство, крадіжки, вживання наркотиків. Міліціонер запропонував п’яному юнакові йти додому, щоб не накоїв лиха у громадському місці. Та Микита й не збирався.

Наталка зайшла в бар, щоб попрохати хлопців відвести Микиту додому. А в цей час сталося лихо... До бару під’їхав батько Наталки, щоб поздоровити доньку з днем народження і вручити подарунок (дома він прочитав записку, залишену донькою). Побачивши, що молодий хлопець хуліганить, Сергій Васильович — батько Наталки — почав робити зауваження. Він сказав: «Ну й місце знайшли для святкування дня народження. Я віддав би перевагу іншому. А ти, юначе, ще молодий, щоб так напиватися і грубіянити старшим». Микиту після таких повчальних слів прорвало: «Ти, чувак, крутий. Зараз я розіб’ю твої чорні окуляри. Щоб бачив поменше. Він витягнув з кишені якийсь важкий предмет і вдарив Сергія Васильовича у висок. Той упав. На допомогу кинувся міліціонер. Микита і його збив з ніг і почав тікати. Коли міліціонер підвівся, побіг доганяти хулігана, тільки тоді присутні помітили на землі чоловіка. Все сталося якось непомітно швидко. Коли вийшла Наталка з однокласниками, спочатку впізнала свою машину, а потім на землі батька. Він був неживий. Удар кастетом був настільки сильний, що чоловік помер одразу.

Весела вечірка стала фатальною. Микита отримав свій строк — 15 років позбавлення волі. Довічного ув’язнення не дали, оскільки йому не виповнилося 18 років.

Чому сталося лихо? Чому вечірка стала фатальною?

Учитель. Якби мати не пішла з дому, якби Олег не привів Микиту, якби діти не пили спиртних напоїв та інші якби... виконувалися, то лиха не сталося б.

Шановні діти! Статистика свідчить, що багато правопорушень і нерозважливих вчинків підлітки скоюють, не заплановуючи їх заздалегідь, не за власною ініціативою. Відбувається це часто випадково, в компанії з однолітками або старшими друзями. Мабуть, і вам колись хотілося догодити товаришам, стати своїм... Протистояти тиску колективу, зокрема підлітковому, надзвичайно важко. Тож дозвольте вам дати кілька порад з теми «Як не стати жертвою стадного інстинкту».

Почну з того, що кожен з вас особистість, яка має право, по-перше, робити все, що для неї найкраще, по-друге, змінювати свої наміри, плани, думки. От, скажімо, однокласники пропонують тобі після вечірки, дискотеки чи іншого заходу, який закінчився ще не так пізно, прогулятися нічним містом чи селом у пошуках пригод. До того ж є нагода щось випити і ніхто не побачить, бо вже пізно. А найбільше наполягає на прогулянці твій друг. А тобі ну зовсім не хочеться цього. До того ж ти вже зателефонував додому, і батьки чекають. Давайте розглянемо можливі варіанти відмови.

1. Своє «ні» треба говорити досить твердо. Саме «ні», а не двозначне «подивимось», «може бути», «не знаю» чи «мабуть, я не зможу». Не боязко й сором’язливо, а сміливо дивитися в очі. Впевнена в собі людина відмовляється саме так.

2. «Та, ти що? Куди ми без тебе?»,— говоритимуть однокласники. Погодься з їхніми аргументами, але все одно скажи: «Ні». Твердо і переконливо. Так, ти розумієш, що з тобою їм буде веселіше... Так, ти можеш і не пити, просто бути присутнім... Так, за тебе вже хтось вніс гроші, але ж ти про це нікого не просив. І ти не підеш з ними, бо тобі цього не хочеться.

3. Скоріше всього, однокласники продовжуватимуть тиснути на тебе, переконувати. Тобі тоді потрібно перейти в наступ. Зробити це можна приблизно так: «Що ви на мене тиснете? Якщо ви на мене розраховували, не запитавши, чи хочу я цього, то, погодьтеся, це — ваші проблеми». Головне — говорити м’яко, спокійно, не кричати, не нервуватися. Сльози і агресивність будуть розцінені як крок до здачі позицій. Та очевидно, ідеальним для такого випадку може стати і гарне почуття гумору. «Відбившись» жартом, ти не ризикуєш довго слухати докори щодо своєї «підступності».

4. Якщо ж тебе і після цього не залишили в спокої, час «ставити крапку». Її ставлять абсолютно серйозним і твердим тоном на зразок ось цього: «Я бачу, що ми не розуміємо одне одного. Тож не хочу навіть говорити на цю тему».

5. Звичайно, бувають легкі випадки, коли можна обійтися без попередніх пунктів. Тоді варто запропонувати своїм наполегливим друзям компромісний варіант. До речі, компроміс може бути чудовим переходом від четвертого пункту до п’ятого. Компромісний варіант має бути знадливим, тому тобі потрібно добре знати смаки своїх друзів. Можливо, їх зацікавить така пропозиція: «Слухайте, чого ми тут сперечаємося? У мене є нові записи, давайте підемо і послухаємо їх. Батьки, я впевнений, не будуть проти. Тим більше, що у мене окрема кімната і ми нікому не будемо заважати. Гайда, послухаємо!». Твоя впевнена пропозиція може спрацювати. А якщо не спрацювала? Ти, звичайно, ризикуєш втратити друга. Але тут постає інше питання: «А чи потрібний тобі друг, який не може тебе зрозуміти?». Треба визначитися, наскільки ти цінуєш власну гідність. Не підеш за компанією, не підтримаєш пропозицію друга, але збережеш гідність. І якщо твій друг порядна людина, через деякий час він оцінить твій вчинок, твій гідний самостійний крок.