ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІА

Найсучасніший комп’ютерний засіб навчан­ня — мультимедіа, що ґрунтується на спеціально­му апаратному і програмному забезпеченні. Одна з його беззаперечних переваг — можливість роз­робляти інтерактивні комп’ютерні презентації.

Презентація — це набір сторінок-слайдів, що послідовно змінюють одна одну, на кожній з яких можна розмістити текст, малюнки, схеми, відео^ та аудіофрагменти, анімацію, використову ­ючи різні елементи оформлення. Робота з ними не потребує особливої підготовки вчителів та учнів і дає змогу активно залучати дітей до співпраці.

Значно менше наші педагоги послуговуються світовою мережею, що містить колосальну кіль­кість матеріалів, якими можна не лише доповни­ти й унаочнити слова викладача, а й запропонува­ти їх дітям для самостійного пошуку. Крім того, учні в разі потреби завжди можуть звернутися до знайденого матеріалу, переглянути інформацію, використану на уроці, якщо заняття довелося про­пустити, упевнитися в тому, що власноруч створе­ний на уроці продукт діє і може стати у пригоді іншим учням.

З метою запобігти безконтрольному експлуату­ванню пошукового ресурсу учнями на вчителя покладається додаткова відповідальність за ма­теріал, уміщений на сайтах. Також діти можуть зіткнутися з деякими небезпеками під час роботи в Інтернеті (тексти й зображення, що травмують дитячу психіку, хибна інформація, комп’ютерні віруси, розваги, що відривають від навчання тощо). Тому доцільно заздалегідь відкрити потріб­ні для уроку веб-ресурси і здійснити їх первинний аналіз, підготувати навчальний коментар.

Формувати навчальні компетенції за допомо­гою інтернет-ресурсу на уроці української літера­тури можна такими методами: пошук додаткової інформації (музичне та фотооформлення, історич­ний та біографічний коментар), створення тема­тичного сайту (блогу) як однієї із форм опосеред­кованого середовища, проведення інтернет-кон- ференції. Щоб досягти якнайкращого результату, такі методи варто застосовувати на спарених уро­ках (90 хв) або проводити попередній підготовчий етап, що передбачає самостійну пошукову роботу учнів.

Що стосується упровадження медіа, то іноді чую від учителів запитання: «Як часто можна ви­користовувати інтерактивну дошку на уроці?» На що у відповідь я запитую: «А на уроці ми застосо­вуємо підручник, зошит, ручку? Звичайно, стіль­ки, скільки цього вимагає тема уроку за наявності відповідного мультимедійного матеріалу». Муль­тимедійні технології на уроці не повинні бути са­моціллю, а мають служити, як і будь-який засіб навчання, досягненню мети уроку, оптимізації навчального процесу. Якщо вони можуть забез- X печити таку доцільність, використання інтерак­тивної дошки реально можливе протягом усього уроку.

•     Медіа-експресії —- це авторський своєрідний мультимедійний демонстраційний жанр, який засобами графіки, кольору, музики, іноді із залученням ілюстративних матеріа­лів чи відеофрагментів допомагає у стислій формі (2--3 хв) з’ясувати найгострішу про­блему твору. Тепер на уроці вчитель замість коментування епізодів художнього твору пропонує динамічний, яскравий, емоційно насичений матеріал, іцо заохочує учнів само­стійно скласти думку щодо проблеми твору, спонукає до глибокого аналізу прочитаного.

•     Слайд-твір — це мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учня­ми. Зі слайдів, зроблених учнями, можна утворити цікаву розповідь про дружбу, вір­ність, радість спілкування тощо.

•     Літературний портрет — це мультимедійний продукт, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний і текстовий мате­ріал, аудіо- та відеоваріанти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу вчи­телеві найбільш повно і яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях пись­менника.

•     «100 слів» — це своєрідна форма самодиктан- ту, яка забезпечує шляхом системного по­вторення свідоме сприйняття правила: ана­лізуючи кожне слово, учень повинен логічно міркувати: «Я пишу так, тому що...». Сто ра­зів повторивши правило, учень домагається ґрунтовного закріплення набутих знань. Ще раз доцільно зауважити: така форма органі­зації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: об­сяг матеріалу зростає, а час виконання робо­ти зменшується, і разом з тим забезпечується якісний результат. «100 слів» можна склас­ти як до кожного правила окремо («М’який знак», «Апостроф». «Написання префіксів» та ін.), так і до всіх орфографічних правил.

•     «Блок-тема» — це комплексний матеріал за певною великою темою,         розташований у по­слідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання». Так, наприклад, матеріал «Іменник» містить усі морфологічні теми, які можна розглядати і послідовно, і переходячи до від­повідної мікротоми згідно з вимогами уроку.

•         Динамічні таблиці допомагають учням зрозу­міти процес «народження» функціонуван­ня правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються: збільшуються, пе­реміщаються: іноді для створення бажаного ефекту застосовують звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал піді­браний з орієнтацією на асоціативне, образ­не мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосовувати набуті знання

•         Статичні таблиці. Статична таблиця у муль­тимедійному форматі — вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малю­вати — а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення навичок синтаксичного роз­бору простого речення на таблиці учні спеці­альним маркером роблять позначки напроти відповідної характеристики речення, не ви­трачаючи часу на написання речення і його письмовий розбір.

Ефективна форма роботи на уроці україн­ської літератури — створення блогу літератур­ного персонажа. Вектор діяльності зумовлений обраним ресурсом створення. Особливості ін­терфейсу (шаблону) передбачають стандартну наявність портфоліо героя, дописи і коментарі. Окрім цього, є можливість самостійно додати ґаджет (сторінку допоміжної специфічної ін­формації на розсуд дітей, наприклад «Фотогалерея»).

Такий метод роботи націлює учнів на вдум­ливе прочитання твору, глибокий аналіз, умін­ня виокремлювати основне, якісне виконання поставлених завдань (адже роботу побачать не лише однокласники, а й батьки, друзі, можли­во, широкий світ).