«Чому підліток стає
важким?»
Заняття з
батьками
I. Питання, які бажано обговорити під час
заняття
Фізіологія,
психологія і поведінка підлітка. Три групи "важких" дітей. Взаємини
батьків і важких підлітків.
II. Матеріали для проведення заняття
Підлітковий вік - це
найскладніший етап розвитку організму та психіки дитини. Не буде перебільшенням
твердження, що саме в цей період усі діти важкі. Зміни, що виникають в
організмі, спричиняють переживання, які відбиваються на ставленні підлітка до
себе, на стосунках з іншими людьми, на його поведінці, стають причиною
безрезультативності більшості звичних педагогічних методів впливу і виховання.
Підлітки в цей час можуть бути веселими, активними, прагнути до цікавої,
захоплюючої діяльності або навпаки - в'ялими, пасивними, схильними до глибокого
самоаналізу й усамітнення. Для них характерна підвищена самокритичність в
оцінці своєї зовнішності, одягу і разом з тим самовпевненість, схильність до
критиканства й переоцінки усталених для більшості цінностей. Особливо
несучасними, застарілими підліткам здаються настанови людей похилого віку, що,
в свою чергу, викликає з боку дорослих невдоволення, бажання прищепити свою
думку, світосприйняття, стереотипи поведінки. Дівчинка чи хлопчик, що вже
перестають бути дітьми і виявляють свою непокору, стають для нас важкими.
На думку
Т.С.Гурлєвої, до поведінкових реакцій підліткового віку належать реакція
емансипації (прагнення визволитися від. впливу батьків, вчителів і дорослих
взагалі), реакція групування з ровесниками (об'єднання та бажання зайняти гідне
місце у групі підлітків), реакція захоплення (хобі-реакція).
Реакція емансипації
може проявлятися у дівчаток не тільки в спробах уникнути впливу дорослих, а й
висміюванні, критиці звичних для останніх понять і цінностей —
"старомодних" уявлень про дівочу честь, цнотливість, чарівність,
жіночість тощо. У важковиховуваних підлітків реакція емансипації може
виявлятися у втечах з дому, в нанесенні татуювання, у палінні, вживанні
алкогольних напоїв, ранньому статевому житті.
Реакція групування з
ровесниками проявляється у створенні так званих малих референтних груп чи
компаній: одностатевих чи різностатевих. Пізніше їх об'єднують загальні
інтереси, захоплення, справи, що в цілому є природним явищем. Але, якщо такі
об'єднання завдають підлітку тільки шкоду, відволікають від занять, заважають
процесу виховання та самовиховання, ведуть до правопорушень, вони вважаються
негативними.
Серед
найрізноманітніших видів хобі-реакцій найпоширеніші захоплення сучасною
музикою, модою, відеофільмами, східними видами єдиноборства. Нинішні дівчата
мало цікавляться вишиванням, шиттям, плетінням, веденням домашнього
господарства, як це було в минулі часи. Сьогодні навіть не можна виділити суто
дівочі захоплення. Адже дівчина деколи не поступається хлопцеві у спритності й
силі, займається спортом, їздить на мотоциклі. Це цілком істотно і відповідає
сучасним запитам і потребам підлітків. Але захоплення бувають і шкідливими як
для самого підлітка, так і для суспільства загалом, наприклад -паління,
наркотики, статеве збочення, злочини.
Прагнення мати права
дорослих характерне для всіх підлітків. Вони намагаються засвоїти позитивні
риси дорослості, оволодівати їхніми формами праці, спілкування, пізнання. Це
вимагає значних зусиль, вдумливості, зосередженості, цілеспрямованості і
тривалого часу. Важкі підлітки засвоюють, як правило, лише зовнішню, переважно
негативну сторону дорослості, а саме: грубі манери й мову, вживання спиртних
напоїв і наркотичних речовин, прилучення до азартних ігор,
споглядально-розважальних форм дозвілля, статевого життя.
Відхилення в
поведінці підлітків переважно спровоковані несприятливими умовами виховання в
сім'ї, дошкільних закладах, школі.
У психології і
педагогіці умовно виділяють три групи "важких" підлітків. Перша - це
діти з відхиленням у розумовій діяльності, друга - у психічній діяльності,
третя - так звані "інваліди побуту" - педагогічно занедбані діти як
продукт несприятливих умов сімейного та шкільного виховання. Внаслідок саме
педагогічної занедбаності більшість дітей стають важкими.
Відхилення у
поведінці нерідко пояснюються і тим, що підліток не може загальноприйнятими
засобами задовольнити свої соціально-психологічні потреби у визнанні, довірі,
самоствердженні. Негативні звички можуть виникати від переживань постійних
невдач у діяльності, "других ролей" у навчанні, спорті, праці,
невміння Зайняти бажане місце в соціально орієнтованих групах ровесників,
виникнення протиріч психосексуального розвитку.
Особливе занепокоєння
викликають важкі дівчатка. І це не випадково, бо неприйняття ними моральних
норм і правил співжиття може бути досить довго прихованим від сторонніх очей.
Своєчасну профілактику відхилень в їхній поведінці значно стимулюють і
ускладнюють потаємність, витончена брехливість, вміння справити позитивне
враження на оточуючих. Розгляд педагогічних ситуацій:
1. Вашій доньці 14 років. Ви вважаєте свою сім'ю
цілком благополучною в матеріальному і моральному планах. Проте, стало відомо,
що доньці не хочеться спілкуватися з батьками, які (як вона вважає) її не розуміють. У спілкуванні з батьками донька почуває себе напружено, їй не хочеться розповідати про власні проблеми.
Які поради Ви можете
дати в такій ситуації ?
2. Вашому синові 14 років. Ви помічаєте різку зміну в його
поведінці: став замкнутим і дратівливим, намагається бути один, зачиняється у
своїй кімнаті. На запитання батьків відповідає неохоче, часто в грубій формі. До навчання ставиться байдуже.
Які, на Ваш погляд,
причини такої поведінки? Програма Ваших дій.
Інна Власюк
Джерело: http://teacher.at.ua |