ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ

Іван Коваленко

ДЖЕРЕЛО

Отак воно усе й пішло,

Що на початку було Слово,

Тоді на світ з’явилась Мова,

Назвімо третім – Джерело.

Ви не дивуйтесь!

Все, як треба,

Була такою воля Неба:

Сам Бог послав нам цей струмок,

Що став володарем думок.

Людина в світі б не жила,

Коли б не мала Джерела –

Джерела наснаги,

Джерела відваги,

Джерела натхнень,

Джерела пісень,

Джерела всіх знань,

Джерела кохань,

Джерела тепла,

Віри джерела.

Отак усе життя й пройшло,

Все до ладу, усе, як треба,

Була такою воля Неба –

Знайшов своє я Джерело.

І джерело це – Україна,

Вона не вмре і не загине,

Не знищать підступи і зло

Святе і чисте Д ж е р е л о!

Ігор Калиниченко

ЛИШЕ УКРАЇНА

Заніс рідний вітер у серце зернину,

І чисте колосся з душі проросло.

Лише Батьківщина, лише Україна

Покладе надію мені на чоло.

Ідуть місяці і роки без упину,

Й немало спливло вже тієї води.

Лише Батьківщина, лише Україна

Залишиться в серці моїм назавжди.

За волю стоятиму я до загину

І прапор Шевченка онукам віддам.

Лише Батьківщина, лише Україна

Світитиме вічно прийдешнім вікам.

Не згасне народ, що по вільній стежині

Ітиме до щастя, тепла й доброти.

Лише Батьківщина, лише Україна

Всіх нас приведе до святої мети!

Наталя Цоліна

***

Люблю тебе, моя країно,

Моя чудова Україно!

Твої сади, гаї, лани

Завжди подобались мені.

Мені потрібна тільки ти

І твоя мова солов'їна,

Співаю я твої пісні,

Які співала мати мила.

Вони відомі в цілім світі,

Їх знають в кожному краю.

Тебе всі люблять, Україно,

За вроду сонячну твою!

Юля Турчина

***

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,

Стоїть над землею, неначе шатро.

Воно посилає любов нескінченну

І щиро дарує надію й добро.

У цьому шатрі килими золотаві –

Із соняхів, жита, пшениці, вівса.

А десь майоріють, як крапельки неба,

Волошки блакитні. Яка ж то краса!

Тут мешкають люди, привітні та чесні,

Хліб-сіллю гостей зустрічають вони.

Земля наша щедра, родюча, багата –

Усіх нагодують безмежні лани.

Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Найкраща, безцінна, любима земля.

Автор невідомий

***

Ми різні з материнської колиски,

Та всі ми діти щирої землі.

В родині вільній всі ми – українці

Ми України доньки і сини

Благословенна у віках земля

З хлібами щедрими під небом синім.

Велично й впевнено зійшла зоря

Нової України!

Вона в моїй душі, в серцях людей,

У радощах та у скрутну годину.

Ім’я її прекрасне і святе —

Повіримо в Україну!

Вона добро несе в новітній світ,

Довічну віру й пісню солов’їну.

Тож пам’ятаймо пращурів завіт —

Любити Україну!

Правічна і нескорена земля

Хлібами сходить у прийдешню днину.

Допоки світить праведна зоря -