Екскурсія до водойми

Мета: продовжити ознайомлення дітей з природою рідного краю; закріпити на практиці знання про водойми та їх значення, здобуті на уроках природознавства і народознавства; виховувати бережливе ставлення до води.

Що таке — живе і ллється,              

Часом на камінь дереться,       

Як немає — все всихає,

Звір і птиця помирає?                     

(Вода.) 

Розповідь учителя.

— Без води життя на Землі неможливе: в'яне квітка, страждає звір, замовкає пташка. Усе живе потребує води. Кожна її крапля є дорогоцін­ним даром природи. Вона напуває землю, яка годує людину.

Люди здавна розуміли значення води, поклонялися їй та оспі­вували її. Існувало справжнє водопоклоніння. Особливо велику магічну силу мала так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися від пристріту, лихого ока.

Воду, освячену на Водохреще і Стрітення, тримали протягом року. Кропили в хаті від домовиків, освячували пасіку, коли вперше виносили із зимівника.

За повір'ям, є ще така хвилина в ніч під Новий рік, коли вся вода перетворюється на вино, і як розповідають бувальці, дуже смачне.

Люди найчастіше поселялися біля водойм. Коли довго не було дощу, то ходили по селу й освячували криниці. А дітки бігали і співали пісеньку «Іди, іди, дощику».

Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, де можна зустріти краплинку води і чи потрібна вода на землі.

II. Основна частина екскурсії.

Під музику з'являється Капітошка і виконує пісеньку з одноймен­ного мультфільму.

— Добрий день, діти! А ви знаєте, хто я? (Капітошка.) 

— А хто такий Капітошка? (Краплинка води.)        

— Ви хочете зі мною погратися? (Так.)

— Тоді я ховатимусь, а ви мене шукайте.

Капітошка.

Куди не помандруєш,

Куди ти не підеш,

Мене кругом і всюди,

Напевне, ти знайдеш.                                                   

В криниці і в ставочку,

В калюжі на лужку,

Коли сріблястим дощиком

Із неба я іду,

В краплиночці роси                                                   

Перлинкою лежу,

Легенькою краплинкою

В повітрі я лечу.

Шукайте мене, друзі,

Де крапельки бринять

І між собою весело

І дзвінко гомонять. (Капітошка вибігає геть.)          

Учитель.

— Ну що ж, діти, час збиратись у дорогу і шукати Капітошку.

Дорогою до водойми діти звертають увагу на калюжу, в якій є крап­линка води, хмаринку, яка пливе по небу, криницю, в якій брали воду.

Біля водойми учні інсценують діалог.

Діти.

Розкажи, водичко мила,

Де була ти, що робила?

Вода.

Я водички з джерела

     Двом горобчикам дала,

Напоїла в лузі стадо,

Полила усю розсаду,

Пригостила ціле місто —

Пийте всі водицю чисту!

Учитель.

 Що це з водичкою? Вона непривітна і сумна.

Діти.

Ти ж була колись глибока,

І Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна,

Чом хлюпочуть хвилі смутно?

 Вода.

Як мені не сумувати!

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами,

Заросла очеретами,

Зникла риба, зникли раки,

Поховались, небораки.

Діти.

Ой, водичко синьоока,

Ти ж була колись глибока,

І сумуєм ми з тобою

Під плакучою вербою.

Бесіда біля ставка.

— Як називається ставок? Чому? Де він розташований? Який ха­рактер порогів?

— Які рослини ростуть біля водойми? Як їх використовують? (Відповіді дітей.)

Із верби виготовляють аспірин, а можна заварювати кору і пити від температури. Вербові гілочки святять за тиждень до Великодня.

Ряска — лікарська рослина. Вживають від ракових захворю­вань.

— Які тварини живуть у ставку і біля ставка? (Відповіді дітей.)

Живуть ондатри, бувають дикі качки, раніше було багато п'явок, але вони люблять чисту воду, тому тепер їх немає. Це ознака забрудненої води.

Економічна казка (господарське використання водойм).

В одному селі жив чоловік. Був у нього шматочок поля, ділянка лісу і велике болото. Занедужав чоловік, відчув — близько смерть.

Покликав він тоді синів і розділив своє багатство. Старшому віддав поле, середньому — ліс, а найменшому дісталось велике болото, що межувало з лісом і полем братів. Побачив батько, що найменший син зажурився, одержавши такий спадок, і сказав:

— Коли будеш мати мудру голову і працьовиті руки, то й болото зробить тебе багатим.

— Як би ви порадили найменшому синові розпорядитися спадком?

— Продати болото.

— Осушити болото.

—      Розчистити болото, зробити став, розводити рибу.

Економічна гра «Хто зайвий».

— Ви фермер і вирішили мати прибуток від ставка. Що ви будете розводити? (Нутрію, коропа, ондатру, щуку, лисицю.)

—      Яку користь приносить ставок людям нашого села?

Загадка.

Із-під гірки, з-під крутої

Прокрадаєтеся норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках. (Джерело.)

Дорогою до джерела діти розповідають, які ставки є на території села.

Біля кринички.

Господиня.

— Прошу, прошу у гості, дорогенькі, на моє подвір'ячко, на зелене зіллячко. Рада всіх вас бачити. Тут чекає на вас криничка, зроблена руками нашого односельця.

Учитель.

— Сядьмо біля кринички і спочиньмо. У народі кажуть: «Де вода — там і життя». Тож недарма з давніх-давен вважають, що криницю копати в будь-якому місці не можна. У кожному селі шукають місце для криниці по-своєму. Колись жив дід, який ходив селом і шукав місце, де можна копати криницю. Там, де густа й зелена трава, він прикладав вухо до землі і слухав, чи шумить вода. Де він чув шум води, копали криницю. Вода в ній була чиста, холодна і смачна. Воду з криниці п'ють, нею вмиваються, у ній перуть одяг. Раніше не могли мати криницю в кожному дворі. Була одна-дві криниці на все село, тому люди ходили по воду далеко. Через плече — коромисло. На ньому двоє дерев'яних відер.

Мати кожного з дитинства навчає: замулити, забруднити джерело — то великий гріх, розчистити ж — навпаки — благо і добро.

Господиня.  — А тепер я вас пригощу водицею.

Наберу з криниці свіжої водиці,

Буду вмивати, буду промовляти:

Водичко, водичко, умий діткам личка,

Рожеві та білі, як яблучка спілі.

Учитель. — Чим відрізняється джерельна вода від дощової?

— Про що розповів вам струмок?

Дорогою до школи діти збирають рослини і розповідають про них. у класі.

Капітошка. Ну що, дітки, де ви зі мною зустрілися? Нам час прощатися. А щоб було не так сумно, заспіваймо пісеньку «Дощик».

НІ. Підсумок екскурсії.

—   Чи потрібна на землі вода?

 —Для чого?

Діти.

—  Щоб полився дощик з неба.

—    Щоб росли увись дерева.

—    Щоб пливли всі кораблі.

 — Щоб варились киселі.

—    Щоб не було в нас біди,

  Усі.

— Жить не можна без води!