День Довкілля

Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною Асамблеєю Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй у 1972 р., щоб вiдзначити вiдкриття Стокгольмської Конференцiї по людському довкiллю. Iнша резолюцiя, прийнята Генеральною Асамблеєю в той же самий день, призвела до створення UNEP.

Бiльш нiж коли-небудь, життя на Землi вимагає вiд нас вiдчуття загальної вiдповiдальностi - нацiї за нацiю, особистості за особистiсть, людини за всi iншi форми життя. Тема вiдзначання Всесвiтнього Дня довкiлля цього року, є "З'єднайтеся з усесвiтнiм сплетiнням життя" - вибiр, що вiдображає потребу для всiх i кожного з нас визнати нашу роль у збереженнi нашої тендітної планети i екосистем, ресурсiв i природних процесiв, що скрiплюють нас усiх разом.

Цього року Всесвiтнiй День довкiлля, з його гаслом "З'єднайтеся з
усесвiтнiм сплетiнням життя" є нагадуванням, що Земля - iз усiма її
складними, взаємозалежними екосистемами, - основа наших життiв. Це - наша спiльна спадщина. Благодатнiсть природи єдина i неподiльна. Вона не знає границь, не визнає нi подiлу мiж Пiвнiччю та Пiвднем, нi
розходжень мiж Сходом та Заходом. Як у родинi, кожен елемент природи, хоч i маленький, є частиною цiлого i вносить вклад у гармонiю цiлого й у його тонкий загальний баланс. Кожний вид тварин i рослин, вiдомий чи невiдомий, має своє мiсце, роль i функцiю, i заслуговує захисту - також, як родина захищає усiх своїх членiв. Пiклування в симбiозi з усiм життям на землi - така роль, визначена для нас.

Оскiльки нашi уявлення про свiт безупинно заперечуються новою iнформацiєю, i оскiльки ми стаємо бiльш знаючими наслiдки наших
колективних дiй, для нас стає важче iгнорувати якiсть нашого довкiлля. Як ми одержуємо продовольство, що їмо, одяг, що носимо, наш дах, нашi засоби транспортування, i освіта для наших дiтей, - набуває великого значення.

Корiннi народи вважали священними вiдносини мiж людьми, рослинами, тваринами i усiма формами життя. Вони жили в межах спiвтовариства, що виховувало вiдносини, посилювало зв'язки i створювало зобов'язання мiж людьми i природним свiтом. Глобалiзацiя не синонiм одноманiтностi.
Природа вчить нас, що розмаїття - передумова стабiльностi.

Люди - частина величезного сплетiння взаємозалежних видiв i систем, що складними способами пристосовані друг до друга, дозволяючи системi в цiлому продовжуватися. Як ми повиннi жити? Скiльки є достатнiм? Яким життєвим шляхом повиннi iти люди?

Ми повиннi розвивати екологiчний, цiлiсний свiтогляд, що з'єднує нас з рештою Природи - i матерiально, i духовно. Релiгiйнi традицiї пiдкреслюють цей зв'язок. Нашим завданням повинно бути вiдновлення цих основних символiв i доктрин у межах кожної традицiї i переведення їх у яснi приписи для суспiльної полiтики i поведiнки.

Сергiй Федоринчик

http://proeco.visti.net/