ПРАВА ДИТИНИ
Автори:
А. МОВЧУН - кандидат педагогічних наук, заступник директора Університетського коледжу Київського міського педагогічного уні¬верситету імені Б. Д. Грінченка, до-цент кафедри теорії початкової освіти, індивідуального навчання і методик викладання дисциплін гуманітарного циклу;
Л. ХАРСІКА — вчитель початкових класів Калинівської середньої школи Броварського району Київської області, учитель-методист
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Споконвіку найсвятішим обов'язком дорослих було піклування про дітей. Проте минуло не одне тисячоліття, поки людство усвідоми¬ло необхідність прийняття законів які б охороняли дитину, її життя та індивідуальність.
Лише на початку XX ст.(1948) Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила один із найголовніших правозахисних документів - Загальну декларацію прав людини. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини. Та ще деякий час вважалося, що дитина не потребує окремих прав, адже вона захищена в родині,
У 1959 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, у якій було проголошено десять принципів захисту ді¬тей. Наступним етапом правового захисту дітей стала Конвенція про права дитини, прийнята 1989 року на 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна підписала цей документ у 1990.
Дбаючи про виконання Декларації того самого року на Всесвітній зустрічі політичних лілерів було ухвалено важливий міжнародний документ XXI ст. - "Декларацію про вживання, захист і розвиток дітейдітей", а також «План дій з виконання Декларації»
Керівники держав визначили коло проблем, що їх мають розв'язувати країни світу, щоб задезпечити кожній дитині щасливе майбутнє. Ці проблеми глобальні:
 щодня багато дітей світу перебувають у небезпеці, страждають, стають жертвами війни та насильства;
 мільйони дітей страждають від економічної кризи - від голо¬ду, втрати домівки, від епідемії і неграмотності, від руйнації навколишнього середовища;
 щодня 40 тис. дітей помирають через недоїдання і хвороби, у тому числі через синдром набутого імунодефіциту (СНІД), через відсутність чистої води, через погані санітарні умови, а також від наслідків, пов'язаних з проблемою наркоманії.
В Україні Конвенція ООН про права дитини набрала чинності з 27 вересня 1991 року. Згідно з Конвенцією, наша держава ухвалила низку законів на захист дітей ( «Про охорону дитинства», "Про попередження насильства в сім'ї" тощо)
Процес розбудови правової держави і формування громадянського суспільства в сучасній Україні потребує виховання компетентних, відповідальних, свідомих громадян. Молодому поколінню українців треба знати свої права, вміти їх обстоювати, спираючись на норми права і по¬ложення закону, шукати істину за допомогою цих знань і життєвого до¬свіду в складному світі суспільних перебудов. Тож становлення правової свідомості - один з основних напрямів формування громадянина.
Базовим етапом соціального становлення особистості є молодший шкільний вік. Саме в цьому віці у дітей формуються основи соціаль¬ної адаптації і життєвої компетентності, свідоме ставлення до себе, оточення та довкілля.
Прилучення молодших школярів до правової культури збагачує їхнє духовне життя. Водночас знання ними своїх прав та обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема, й у власних інтересах. Моральні та правові норми дозволяють упорядкувати стосунки між школярами, поведінку учня. Діти визначають, що дозволено, а що заборонено, як необхідно діяти в тій чи іншій життєвій ситуації. Пра¬вове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську ак¬тивність молодших школярів.
Вивчення сучасної ситуації в Україні (2008) щодо реального ста¬новища дітей і забезпечення їхніх прав відповідно до Конвенції ООН про права дитини показало низький рівень не лише дотримання прав дітей, а й знання самими дітьми своїх прав. Від 9 до 28 % дітей навіть не чули про ті права, що їх гарантує Конвенція ООН. Найменш відо¬мим було право на захист від втручання в особисте життя (28 %), пра¬во на захист від інформації, що шкодить їхньому добробуту (22 %), на захист від викрадання (21 %), від важкої небезпечної праці (21 %), від сексуальної експлуатації (21 %), право на освіту (12 %), право дітей-сиріт та дітей-інвалідів на особливу турботу (11 %).
Опитування показало, що прав дітей не дотримують. Половина опитаних дітей вважають себе незахищеними від жорстокості, знущан¬ня, брутального поводження, від уживання наркотиків, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці. Тож актуальність вивчення предмета "Права дитини" виправдана часом.

Мета і завдання курсу
Головною метою вивчення предмета є ознайомлення молодших школярів із правами дитини, що їх гарантує Конвенція ООН, сприян¬ня осмисленню ними найважливіших гарантованих державою законів на захист дітей, формуванню правового світогляду учнів, розумінню прав і свобод людини, розвитку ціннісних орієнтирів, ідеалів та пе¬реконань.
Курс "Права дитини" у школі першого ступеня формуватиме у дітей молодшого шкільного віку правову культуру, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав та обов'язків, поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримувати їх.
Введення цього курсу розвиватиме в молодших школярів почуття гідності, розуміння своїх людських обов'язків, усвідомлення свого місця в житті суспільства, можливостей у реалізації своїх прав та свобод.
Вивчення курсу сприятиме усвідомленню необхідності розбудови правової держави, вихованню в учнів необхідності дотримання пра¬вових обов'язків як важливої умови профілактики правопорушень і шкідливих звичок.
Складники цієї загальної мети реалізуються такими завданнями:
• стимулювати пізнавальний інтерес до правових знань та мо¬ральних цінностей;
• допомогти молодшим школярам засвоїти основний обсяг знань про права дитини;
• сприяти всебічному розвиткові, духовному збагаченню особис¬тості молодшого школяра, його правової культури;
• збагачувати досвід моральних і правових взаємин з однолітка¬ми, батьками, вчителями та іншими людьми;
• удосконалювати вміння власного правового захисту, самооцін¬ки власних вчинків;
• формувати потребу поважати права і свободи інших людей;
• привчати до толерантності й чуйності, дружелюбності й мило¬сердя у взаєминах із людьми;
• виховувати соціальне активну особистість, здатну з повагою ставитися до людей, розуміти значення життя як найвищої цінності;
• виховувати в учнів повагу до держави і права, розуміння не¬обхідності дотримання вимог законів;
• формувати в учнів уявлення про права і свободи дитини, праг¬нення втілювати ці права в дійсність;
• допомогти школярам засвоїти елементарний обсяг правознав¬чих понять і термінів, необхідних для аналізу і розуміння пра¬вових та моральних норм;
• виховувати моральні якості особистості (почуття власної гід¬ності, поваги до себе і людей, вимогливість, відповідальність, негативне ставлення до приниження, зневажливе ставлення,
• протест проти будь-яких проявів насильства, впевненість у собі, віра в добро, справедливість, уміння захистити свою гід¬ність);
• формувати навички життя в спільноті, вміння коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі, вміння неконфліктного розв'язання проблем.
У результаті опанування курсу учні 1-4 класу мають засвоїти такі морально-правові поняття: права людини; права дитини; честь, гід¬ність, совість, обов'язок, відповідальність, справедливість.

Особливості структури та змісту програми
Програмою передбачено вивчення курсу "Права дитини" в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів за варіативною складовою навчального робочого плану школи першого ступеня.
Програма побудована за принципом поступового розширення пра¬вових знань па основі ознайомлення та осмислення статей Конвенції ООН про права дитини та Закону України про охорону дитинства.
Учні отримуватимуть знання про права дитини, можливості їх ре¬алізації у взаємозв'язку із розумінням та повагою до прав і свобод іншої людини.
Курс "Права дитини" є логічним продовженням таких навчальних предметів, як: "Я і Україна", "Основи здоров'я", і є пропедевтичним до предметів "Правознавство", "Етика", що їх вивчають у 5-9 кла¬сах.
Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти програмою передбачено формування ключових компетентностей, які сприятимуть усвідомленню суті взаємовідносин людини і суспільства, засвоєнню загальнолюдських ціннісних орієнтирів, правових норм поведінки.
З цією метою до кожної теми розроблено вимоги до рівня навчаль¬них досягнень учнів.

Особливості організації навчально-виховного процесу
Курс "Права дитини" 1-4 класи рекомендовано для використання у навчально-виховному процесі школи першого ступеня за рахунок годин варіативної частини робочого навчального плану навчального закладу, а також інтегрування у предмети інваріантної складової, зок¬рема у зміст курсу "Я і Україна".
Методична реалізація змісту курсу "Права дитини" потребує гнуч¬кого підходу до визначення цілей, структури уроків, добору методів
і прийомів організації навчальної діяльності молодших школярів. У процесі вивчення курсу обов'язкове використання різних форм навчальної діяльності, як-от: розповідь, бесіда, гра тощо. Доречними будуть дискусії, обговорення художніх творів, реальних ситуацій із застосуванням правових норм, складання документів для місцевого використання (наприклад, "Кодексу честі" для свого класу, "Шкіль¬ної конституції" для своєї школи тощо). У 3-4 класах доцільним буде проведення спеціального анкетування па початку та в кінці вивчення курсу. У 1-2 класах анкетування можна замінити усним опитуван¬ням.
В основу курсу "Права дитини" в 3-4 класах рекомендуємо по¬класти читання і правовий аналіз книги С. Гавриша "Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини". Розповіді-історії цієї книги допоможуть учням усвідомити найважливіші статті Конвенції про права дитини, а вчителеві - формувати активну життєву позицію молодших школярів, їхню повагу до прав та свобод людини і грома¬дянина