Україно моя, Україно! Я для тебе на світі живу.

Перший урок

Тема: Україно моя, Україно!

          Я для тебе на світі живу.

Мета: розширити поняття про незалежність і волю держави та значення цього факту для народу України;

розвивати бажання брати посильну участь у розбудові держави;

наполегливо вчитись, щоб принести якомога більше користі рідній Україні;

виховувати активну громадянську позицію, любов до рідного краю і народу.

Хід уроку:

I. Оргмомент.

Вступне слово вчителів.

Вчитель1:  Доброго ранку, діти! Ми запрошуємо всіх вас на перший урок у цьому навчальному році. Сьогодні ми поведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини – рідну землю.

Вчитель2:  Перш ніж, розпочати таку важливу для всіх нас розмову, давайте познайомимось. Сьогодні ви вперше зробили свій крок до дорослої школи. Раніше ви були малюки, а тепер ви – п’ятикласники. Через це проходять усі: і вчителі, які вас навчають і навіть ось ці юнаки та дівчата, які запросили вас до себе в гості на перший урок.

Вчитель1:  Тема цього уроку – "Україно, моя Україно! Я для тебе на світі живу!”.

Рідний край, Україна, Батьківщина – які це прості і разом з тим прекрасні слова. Велика і священна любов до України жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях.

Вчитель2:  Діти, чому саме цього року ми з особливою теплотою і ніжністю говоримо про свою Батьківщину?

(Діти відповідають про 20-річчя незалежності).

II. Сприйняття та засвоєння нового.

Вчитель1:  Що ж для кожного з нас Україно?

Діти:                 

-         це дім;

-         земля, де ми живемо;

-         матуся;

-         наша родина.

Вчитель2:  Поняття "Україна” дуже давнє. Походить воно від давнього слов’янського слова – "кра”, котре означає "край”, "країна”.

-         Україна! Скільки тепла в цьому слові і ніжності.

-         Україна! Це поле, тополі, калина, родина і рідна дитина.

-         Україна! Скрізь простір і краса, добро і тепло.

Діти:                 

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

Вчитель1:  Діти, зверніть увагу на святково прикрашену дошку: ви бачите тут все, про що розповів нам Кирило (розповідь про малюнки).

Вчитель2:  А тепер, діти, давайте підтвердимо нашу розмову прислів’ями та приказками про Україну, які ви вчили у молодших класах (діти відповідають).

Діти:                 

-         Де рідний край, там і рай.

-         Кожному мила своя сторона.

-         За рідний край життя віддай.

-         Рідна земля і в жмені мила.

-         Вдома і стіни гріють.

-         Кожному птаху своє гніздо миле.

(на фоні української музики вчителі читають вірш).

Вчитель1:

І створив Бог небо голубе,

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями.

Вчитель2:

Людей чудових тут він оселив,

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – Українським краєм!

(Виходить дівчинка із запаленою свічкою в руках, читає молитву за Україну).

Діво Пресвятая –

Матір Матерів,

Пригорни до серця

Всіх своїх синів.

Освіти їх душі

Світом золотим,

Виповни Любов’ю

Неспокійний дім.

Научи, як землю

Вберегти від зла

Розумом, діянням

І крилом тепла,

Зоря – зоряниця,

Сонце доброти

Землю України

Щастям освіти!

Діти:                   А скажіть, Україна така ж, як неосяжний світ? З чого вона починається?

Вчитель1:  велика, діти, земля українська.

Вчитель2:  Стрункі тополі і густі верби – це наша Україна.

Вчитель1:  Кримські степи, осяяні сонцем, і полтавські поля в соняшниковому цвіті – це наша земля.

Вчитель2:  Ясні зорі над териконами Донеччини це теж наш рідний край.

Діти:                 

Народився я в Україні

(батько й мати – українці)

На високій полонині,

Щиро вдячний долі – зірці.

Народився я в Україні,

Де течуть Дніпрові води.

Тут живу я і донині,

Тут коріння мого роду.

Народився я в Україні,

І дзвінкім степу донецькім,

Наді мною в небі синім

Сонце радісно сміється.

Народився я в Україні,

Україна - моє свято.

Україна – берегиня,

Україна – рідна мати.

- Україно, рідна земле! Разом з тобою ми вступили в нове тисячоліття.

-  Бути свідками подій, що відбулися протягом двох тисячоліть і розповідати про них нашим нащадкам – велика відповідальність.

-  Пам’ятаймо, що відродження народної духовності – одна з найважливіших умов становлення українського народу як нації.

-Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. І ось збулось.

(Виходить козак з грамотою і проголошує).

Козак:        24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної ради України розглянула одне, але надзвичайно важливе для долі народу питання: про політичну ситуацію в республіці. Головним історичним наслідком роботи сесії було проголошення Акту незалежності України:

-         виходячи з смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року;

-         продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;

-         виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та міжнародно-правовими документами;

-         здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Вчитель1:  Діти, згадаємо історію нашого народу. У минулого української держави було неповторне і легендарне явище – Запорізька Січ.

Діти:                   Скільки подвигів, скільки прекрасних, могутніх велетнів породила вона за свої сторіччя:

-         Богдан Хмельницький;

-         Іван Сірко;

-         Петро Сагайдачний;

-         Максим Кривоніс;

-         Іван Богун;

А скільки безіменних героїв-лицарів, які відстоюючи південні рубежі Батьківщини, визволяючи полонених з рабства, примушували здригатись татарських ханів, спопеляли фортеці султанів, громили відбірні полки польсько-шляхетних загарбників.

Ніхто на всьому світі не відчував так глибоко волі, рівності й братерства, як запорізькі козаки. Наш народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку української історії, а хлопці наслідуватимуть козаків.

Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не корились ні кривавому мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє своєї держави.

Вчитель1:  Які за роки незалежності наша держава здобула символи? (Діти відповідають про Гімн, Герб, Прапор).

Допоміжні питання:

-         Який вигляд має герб?

-         Чому Прапор синьо-жовтий.

-         Хто є автором гімну?

Вчитель2:  І ось уже 10 років ми живемо, діти, у вільній і незалежній державі. Важка доля українського народу – в минулому. І цього року у серпні ми святкували перший ювілей незалежності.

Вчитель1:  Сьогодні ми живемо у третьому тисячолітті, а історія нашої держави почалася до ІХ століття. Та вже на початку ІХ ст. про неї є спогади в створених рукописах, як про Київську Русь. В кінці ІХ ст. про Київську Русь поширилась слава, як про сильну, працелюбну і багату державу у центрі Європи. Через її територію пролягали торгівельні шляхи. З нею рахувались у світі, але й про її поневолення мріяли багато держав.

Вчитель2:  Впродовж багатьох століть коли народ не тільки мріяв, а й активно боровся за волю і незалежність. Тому, що віками благодатні землі України загарбували і поневолювали ті, кому дуже хотілося панувати над нашим роботящим народом на цій землі. Її не раз завойовували польські пани, російські царі, литовські князі, татари та турки. Але волелюбний український народ боровся і не здавався.

Вчитель1:  тепер ми вільні люди у вільній державі. Про нас знову знають у світі, як про миролюбну, працьовиту і незалежну державу. А ми, українці, - патріоти своєї держави, її сини і дочки пов’язуємо з нею свою долю, бо мріємо стати потрібними їй, працювати для неї, її добробуту і щастя, захищати її від ворогів.

Вчитель2:  Люди повинні наполегливо трудитись, щоб Україна стала процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов’язаний захищати її від ворогів.Вчитель1:  Люди повинні наполегливо трудитись, щоб Україна стала процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов’язаний захищати свою Вітчизну. Діти повинні старанно вчитись, щоб у майбутньому здобути професію і працювати на благо України.

Вчитель2:  В червні приїздив в Україну з візитом добра і миру Папа Римський Іван Павло Другий. Метою його візиту було об’єднати і примирити всі православні церкви. Тому, що Бог один і земля для всіх одна, а на землі потрібний мир, любов і злагода поміж усіма людьми.

Вчитель1:  Візит в Україну Папи Римського підніс нашу державу на висоту в очах міжнародного співтовариства, тому що тепер більше людей будуть про неї знать, цікавитись її минулим і сучасним, захочуть її відвідати і зав’язати ділові стосунки.

Вчитель2:  10 років незалежності переконали світ у тому, що наша держава несе всім світло миру, любові, добра і злагоди. А кожен з нас відчув себе рівним поміж народами, не пригнобленими, не рабами без роду і племені, а повноцінними людьми. Ми українцями ідемо в світ і раді з того, що маємо свою державу, волю, рід, мову, свій голос поміж усіма народами.

Вчитель1:  І кожен з нас пов’язує свою долю з Україною.

Вчитель2:  Для неї ми живемо.

Діти:                 

Живи, Україно, живи,

Єднай Чорне море й Карпати!

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати.

Живи, Україно, живи,

Дай познак, ясніший від грому,

Що ти не рабиня Москви

Й рабою не будеш нікому.

 

Кордык Н.И. Харьковская Н.В. Лутугинская СШ №1

http://my-edu.ru/