Україна - козацька мати - Виховні години та позакласні заходи - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9497
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Виховні години та позакласні заходи

Україна - козацька мати
Україна - козацька мати
Мета. Розширити знання дітей про історичне минуле козацької  України, виховувати любов до рідної землі , формувати почуття патріотизму, гордості за героїчне минуле Батьківщини, переконаність у нетлінності духовних скарбів народу. Збагачувати духовне життя учнів, розвивати кмітливість, творчу уяву, естетичні почуття, підвищувати громадянську позицію.
 
Обладнання. Речі для проведення козацьких конкурсів, записи пісень, плакати з висловами.
    „Історія – вчителька життя”
    „Де козак – там і слава”
    „Козак не боїться ні тучі, ні грому”.
 
             Звучить запис пісні Р. Кириченко „Яре сонце в древніх небесах”
1 ведучий
Чернець став на коліна й побожно схилив голову. Трохи зосереджено помовчав, ніби прислухаючись, чи запанувала врешті в келії тиша.
   Помолившись, Михайло запалив свічу. „Минувшино, я завинив перед тобою. Допоможи, великий Боже, терпляче спокутувати свої провини. Перехрестився й узяв перо. „Чому кожній людині читання історій дуже корисне? – звертався він до свого майбутнього читача. – Бо коли б не описано її, разом би з тілом безвісти все сходило б у землю, і люди, як у темряві бувши, не відали б, що за минулих віків діялося.
2 ведучий
Потому почалася копітка й довготривала робота: чернець Густинського монастиря, що біля Прилук на Чернігівщині, Михайло Лосиць кий узявся переписувати великий Густинський літопис. Його автор докладно описав події в історії княжих часів. Натрапляємо тут і на розповідь про запорізьких козаків. Так у Густинському літописі утверджується думка про спадкоємність епох – княжої і козацької.
 
1 ведучий
 Споконвіків жили на нашій землі люди: вирощували хліб, плекали сади, виховували дітей. Коли ж раптом лихі завойовники загрожували їхній мирній праці - ставали орачі й рукомесники міцним муром, бо над усе цінували волю. А потім перемігши нападників, навчали дітей, як бути завзятими й несхитними, бо щиро хотіли, щоб рідна земля квітла й багатшала доки світить сонце.
 
2 ведучий
 Тисячололітній  досвід, отриманий у спадок від попередніх поколінь, свідчив, що те омріяне бажання справдиться,  якщо кожен день їхнього життя закарбується в пам’яті й стане надбанням нащадків. Отож, мов чарівне замовляння заповідали вони своїм дітям прадавню мудрість:” Майбутнє не можливе без минулого”.
3 ведучий
        Проте щоб збагнути глибину людського досвіду, потрібно дуже багато знати й уміти. І не дарма наука про минуле людства - історія – одна з най цікавіших і водночас най складніша.
1 ведучий.
        Запам’ятайте: народ, котрий не знає своєї історії , приречений знов і знов повторювати помилки минулого платячи за них знівеченими долями тай самим життям мільйонів своїх дочок і синів.
 
Вчитель історії
Протягом кількох століть – від кінця XV до кінця XVIII тривала на нашій землі доба, названа козацькою ерою. Як багато важила вона в історії України, свідчить той факт, що нас українців, і сьогодні звуть у світі козацьким народом. Та й самі ми не втратили духовного зв’язку з лицарями – козаками. Хіба ж випадково й досі називаємо козацькими свої степи, свої пісні й журбу, силу і свій характер? Козацтво для нас стало втіленням невмирущого українського духу. Ось як писав про це В. Симоненко „Народ мій є! В його волячих жилах козацька кров пульсує і гуде!” .
          З піснею „Ой, на горі та й женці жнуть” виходить гурт хлопців в козацькому одязі.
 
1 козак
Ой, по нашій Україні
То не води грають сині,
Не шумить так гай –
То козацтво йде завзяте
Волі – долі добувати,
Боронити край.
 
2 козак
На острові, на Хортиці,
За порогами Дніпра,
Там зійшла козацька слава,
Для народного добра.
Там стояли на сторожі
Запорожці Січові...
 



3 козак
Ой не раз там до схід сонця
Грали сурми бойові!
Тут життя і кров віддали
Запорізькі козаки.
Україну рятували від ворожої руки.
                          Виконується танець „Стремено”
1 дівчина
Розвивайся, а ти сухий дубе,
Завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!
 
Козак
„Я морозу та і не боюся, -
Зараз розівюся!
Я походу та і не боюся, -
Зараз уберуся!
 
2 дівчина
Ой розвився та і край дороги
Та дуб зелененький,
Од`їжджає та із України
Козак молоденький
Од`їжджаючи  та і шапочку зняв,
Низенько вклонився.
 
Козак
Прощай, прощай, панове громадо
Може з ким сварився!
Прощай, прощай, панове громадо,
І дівчино мила,
Бо Бог знає, Бог відає,
Чи побачимось хутко.
 
 



Дівчина
Ой ви, верби, верби, суховерхі,
Похиліться в воду,
Ой, ви, хлопці славні запорожці,
Верніться додому.
 
Козак
Ой, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Козак
Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти наших українців з московських кайдан.
А ми наших братів – українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей! розвеселимо!
 
Козак
Як повіє буйнесенький вітер широких степів,
То прославлять по всій Україні Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.
 
Ведучий
Козаки – запорожці боронили український народ і рідну землю від ворожих переслідувань і прагнули, щоб український народ мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.
 
Ведучий
„Козак” – тюркомовне слово. Воно означає „вільна людина". Осідком запорожців була Запорізька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки.Там запорожці постійно жили: там збиралися, вчилися воєнної науки і готувалися до воєнних походів.
 
Ведучий
Січ – то була простора площа на дніпровім острові Хортиця (потім на Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків омивали цей острів глибокі води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах , які на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не раз пробували здобути Січ турки, татари та інші вороги, їм це не вдавалося.
 
Ведучий
Довкола площі були побудовані хатки так звані „коші” (з плетеними стінами), або
„курені”. Ті хатки були покриті очеретом або кінськими шкірками. В такій хатці



жив один курінь з курінним отаманом.
 
Ведучий
Посередині Січі стояла невелика церква святої Покрови, знадвору дуже скромна, зате повна золота й срібла зсередини. Козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву.
 
Ведучий
Є думка, що у запорізькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися. Проте це не так. Спершу хлопцеві звелять варити кашу.
 
Козак
Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла. А ми підем косить. То ти, як уже буде готова, вийди на курган і зови нас, а ми почуємо та й прийдемо”.
 
Ведучий
От поберуть коси та й підуть ніби – то косити. Заберуться в очерет та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати, а ті не озиваються. То він гукає, гукає та й давай плакать:
 
Козак
„От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче було б дома сидіти при батькові та матері! Ой бідна моя голівонька! Чого мене несло між сії запорожці?”
 
Ведуча
То вони, лежачи в траві , вислухають все тай кажуть: „Ні, се не наш!” А далі вернуться до куреня, та дадуть тому хлопцеві коня й грошей на дорогу та й скажуть: „Їдь собі! Нам таких не треба”.
  А як  же котрий удасться розторопний і догадливий, то, прийшовши на могилу, кликне разів зо два:
 
Козак
„Гей, панове! Ідіть кашу їсти!
 
Ведучий
Та як не озиваються, то він
 
Козак  „Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти!”
 
Ведучий
Та ще перед відходом ударить на могилі гопака. Та затягне на весь степ козацьку пісню, піде собі до куреня, і давай уплітати ту кашу.
              ( Козак танцює)
То запорожці лежачи в траві, кажуть. „Оце наш!” Та побравши коси ідуть до куреня.
 
                                                                                                                               Козак
Де вас в біса носило, панове? Гукав, гукав аж горло заболіло, та щоб каша не перекипіла, то я почав їсти.
 
Ведучий
Запорожці поглянуть один на одного, та й приймають у своє товариство.
 
Козак
Та щоб стати справжнім козаком, слід було пройти нелегку школу навчання і суворі іспити, які витримували не всі.
 
Ведучий
Тому новачок, незалежно од віку приймався спочатку в „молодики”. Молодик 7 років учився вправно фехтувати, влучно стріляти, на коні сидіти, розвивав силу і спритність. Керували навчанням досвідчені воїни і полководці, при яких юні служили джурами. Наприкінці кожен мусив узяти участь в морському поході на Туреччину, виконуючи обов’язки зброєносця. І лише тоді кандидат у козаки допускався до іспиту на звання запорожця.
 
Козак
Спочатку мав з`їсти миску сильно наперченого борщу і випити кварту горілки.
 
Козак
 Опісля пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, й не впасти у воду. Наступне випробування – подолати всі пороги, пливучи човном знизу вгору по Дніпру.
 
Козак
На завершення молодик, осідлавши  необ’їждженого  коня задом наперед. без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно вернутися.
 
Ведучий
Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до схід сонця і бігли на річку купатися. Потім снідали. А що їли вранці козаки, знаєте?
 
Козак
Соломаху
Ведучий
-         А що таке соломаха?
 
Козак
Затірка , заправлена салом або олією.
 
Ведучий
Улюбленою їжею козаків була каша. Давайте і ми будемо варити кашу. Але щоб її зварити, треба води наносити. Розпочинаємо перше змагання.



                              1 конкурс „ Хто швидше переносить воду”.
 
Ведучий
Щоб кашу зварити, потрібно вогонь запалити.
 
                             2 конкурс „Перенести дрова, хто швидше”.
                             3 конкурс „Хто сильніший – армреслінг”.
                             4 конкурс  „Перетягування канату”.
Ведучий
Вечір. Сміливі, веселі козаки часто вирушали на ближні хутори, туди, де були молоді дівчата, бо поспівати, потанцювати так хотілося.
 
Козак
Підемо, хлопці на Брусову
Всі: Підемо, підемо!
                Виходить гурт дівчат
Козаки
Доброго вечора вам, дівчата!
Дівчата
І вам вечора доброго!
Козак
Привели вам славного музику.
Дівчата
То хай заграє, а ми послухаємо. 
                             Музика грає гопака
Дівчина
Славно музика грає, дай Бог йому сили та здоров`я людей радувати.
Дівчина
Заграйте – но нам щось веселеньке. Затанцюємо дівчата?
Всі:  Затанцюємо!
                         ( Танцюють )
 
Ведуча
Особливо багато історичних (козацьких) пісень український народ склав про Б.
Хмельницького та його славних сподвижників – Івана Богуна, Максима



Кривоноса, Данила Нечая і ін. В боях з турецько – татарськими завойовниками прославився кошовий отаман Іван Сірко. Цей відважний козацький лицар, який сміливо дивиться у вічі смерті, уособлює кращі якості воїна – козака, що боронить рідну землю від ворогів.
      Тож не густий туман поле покриває,
 То Сірко із Січі з військом виступає.
 Гей, ми ж думали – орли злітаються,
 Аж то військо Сірка відряджається. 
 
 Вчитель
Фольклорна традиція пов`язує з ім`ям Івана Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Махомеда IV визнати залежність від Туреччини і підкоритися йому „непереможному лицареві”, запорожці на чолі з Іваном Сірком склали того дотепного листа. У ньому, зокрема, було таке.
                                 (Учні читають лист.)
                            Виконуються  козацькі пісні (попурі)
 
          Всі учасники свята шикуються на сцені і промовляють
1. Козак усім народам друг,
     Міцний, лицарський у нього дух .
2. Козак вкраїнську любить мову,
    додержить завжди свого слова.
3. Ми з такого роду, що любимо свободу.
4. Козаки – це вільні люди.
5. Козаки – безстрашні люди.
6. Козаки борці за волю
    За народу щасну долю.
            Виконується пісня „Козацькому роду нема переводу”
Козак
Ми в світ прийшли успадкувати славу,
Діла і думи, й чесні мозолі,
Батьків велику полум’яну справу,
Що захистила правду на землі...
Дівчина
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні пісні,
Як вітер в широкому полі.
 
Козак
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:



Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
 
Козак
Земле рідна! Мозок мій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки і мрії
У життя вливаються моє.
 
Козак
Я живу з тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду...
 
Дівчина
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе чудуватися повік.
 
Дівчина
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова,
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя , твої права.
 
Дівчина
Молимось, Боже Єдиний,
Нам Україну храни.
Всі свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю,
Дай йому долю,
Дай доброго світа.
Щастя дай, Боже народу
І многая, многая літа!
                   Звучить пісня „Єдина Україна”
 

Срібний С.М., вчитель історії 

http://zemlynki-school.ucoz.ua 
 


Джерело: http://zemlynki-school.ucoz.ua
Категорія: Виховні години та позакласні заходи | Додав: хотина (12.11.2011)
Переглядів: 2873 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz