“У чому сенс буття?” - Виховні години та позакласні заходи - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9496
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Виховні години та позакласні заходи

“У чому сенс буття?”

Виховна година на тему: "У чому сенс буття?”

 

Епіграф Мало прожити життя –

Треба життя зрозуміти.

Євген Плужник

Діти, ми зібралися сьогодні для того, щоб провести годину спілкування. Звісно я готувалася до нашої бесіди, але подивилася у свій план, прочитала "У чому сенс буття” і задумалася, а й справді - у чому. Ось я прожила вже чималий шмат життя і що ж я в ньому зробила?  Чи було моє життя хоча б чимось корисне іншим? Чи принесла я користь кому небудь, окрім себе самої? Чи може я прожила марно?  Сьогодні я прийшла сюди до вас за дружньою порадою: чи варто мені жалкувати за марно втраченими роками, чи можливо вони пройшли все ж не марно. Я пропоную нам всім разом проаналізувати прожиті роки від початку і до сьогоднішніх днів.

 Як кажуть все починалося з малого. Кожен з нас теж був дитинкою. Пригадайте кожен своє дитинство, а я спробую вам допомогти.

(Перегортаються сторінки електронного фотоальбому під мелодію пісні "Маленькая страна”. Вчитель коментує)

Ось вона – країна, куди не можна повернутися. Це там ніяких проблем, хіба що ненароком розбита мамина улюблена ваза чи розлито чай на татову газету. Такими ми були. Думаю, на цих фотографіях хтось упізнав себе чи свого товариша по парті. Пригадав безтурботну пору, яскраві іграшки. А поряд звичайно люблячі тато і мама.

Родина. (Звучить приспів пісні "Родина” у виконанні дівчат вокальної групи). Така вона наша родина – тато, мама, і насамперед батьківщина - наша рідна ненька Україна. Як ви вважаєте, чому Україну я віднесла до родини? (Бо кожна держава піклується про своїх громадян як мати про своїх дітей)

Справді, держава піклується про нас. Може іноді це не кидається в очі і навіть стає трішки образливо, що одним вона приділяє більше уваги, іншим менше. Насправді  це не так. Вона дає усім нам рівні права не залежно від походження чи кольору шкіри. Допоможіть мені пригадати ці права.

( діти називають права, що визначаються Конституцією України:

ст. 27 невід’ємне право на життя. Обов’язок держави захищати життя людини.

Ст28 повага до гідності – ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому поводженню чи покаранню. Що принижує людську гідність.

Ст29 на свободу й особисту недоторканість.

Ст30 недоторканість житла.

Ст. 31 таємниця листування, телефонних розмов, іншої кореспонденції.

Ст32 невтручання в особисте і сімейне життя.

Ст33 свобода пересування. Вільний вибір місця проживання.

Ст34свобода думки. Вільне вираження поглядів і переконань

Ст35 вільне віросповідання.

Ст36 вільне об’єднання у  партії та організації по захисту прав, свобод, культурних інтересів та інше.

Ст38 вільно брати участь у виборах, референдумах.

Ст41 володіти власністю майновою чи інтелектуальною.

Ст43 на працю.

Ст45 на відпочинок.

Ст. 46 на соціальний захист.

Ст47 на житло.

Ст49 на охорону здоровя.

Ст. 50 на безпечне довкілля.

Ст. 53 на освіту.

Крім цього учні можуть назвати Загальну декларацію прав людини. Конвенцію ООН про права дитини, ратифіковані в Україні.)

Отже життя наше розпочинається з батьківщини, триває у родині. Але чи всяке життя можна назвати повноцінним?

(Учні міркують про те, що життя буде повноцінним лише за умови  здоровя)

Справді, здоровя надзвичайно важливий фактор повноцінного життя. Ще Лев Толстой якось висловив думку, що  "Дев’ять десятих щастя залежить від здоровя”. Що ж розуміємо ми під поняттям "здоров’я”?

(Учні називають різні фактори, що на їх думку визначають здоров’я. Вчитель групує їх у дві колонки, які пізніше назве "здоров’я фізичне” і "здоров’я духовне”. Наприклад, природні дані: спадковість; рівень медичного обслуговування; спосіб життя: шкідливі звички, харчування, режим праці і відпочинку; екологія: вплив навколишнього середовища – фізичне здоров’я. Мир у країні, впевненість у завтрашньому дні, спокій, улюблена справа – духовне здоров’я)

Тепер уявіть собі, що ви абсолютна здорова людина. Чи достатньо лише одного здоровя аби сказати на схилі років "Я прожив своє життя не марно”?

(Звичайно цього замало. Бо кожна людина має почуття власної гідності і хоче відчувати себе значимою. Для цього вона повинна зробити у житті щось особливе, як ми кажемо, залишити за собою хороший слід, пам’ять, заслужити повагу від інших.)

Яким чином цього можна досягти?

(Учні міркують про те, що кожна людина від народження має якісь нахили, здібності, інтереси. Якщо вона зможе себе проявити з кращої сторони, користуючись власними природними задатками, то її пам’ятатимуть.)

Скажімо, я пишу вірші. Але так склалося, що вважаю це заняття не корисним і роблю цю справу лише для себе, аби дати вихід почуттям, емоціям. При цьому я приховую свої твори, бо вважаю їх недосконалими, не яскравими і ще якимись не... Чи прославлюсь я як поет? Звісно, що ні. А що ж необхідно проявити особистості, щоб досягти успіху? Які якості слід проявити?

(Учні міркують над тим, які якості сприяють успіху. Визначають працелюбність, терплячість і терпимість до інших, настирність, сміливість, розум, здоровий егоїзм, впевненість у своїх силах, тактовність, енергійність та інші якості. Вчитель записує їх на дошці, аби пізніше підкреслити, що досягненню успіху сприяють лише позитивні якості, спрямовані на самоорганізацію та самореалізацію, що іноді навіть утискають бажання, інтереси і переходять в обов’язок.)

Мені здається, що ви розумієте у чому приховано суть успіху.  На жаль не можу сказати про себе, що я успішна людина, що я досягла бажаної мети. Можливо це пов’язано з тим, що я ще досить молода і життя мало мене кидало у складні ситуації. Але сьогодні у нас в гостях є людина, яка за свій вік бачила і пережила чимало. Це Г.Т.Ситар вчитель, директор в минулому нашої школи. Людина, через руки і, я не побоюсь сказати, через серце якої пройшло не одне покоління школярів. Як сказав Ченнінг "Для виховання дитини потрібно більше мудрості, ніж для керування державою”.  Тому прислухайтесь поради мудрої людини.

(Cлово для виступу надається Ситару Г.Т., який на основі власного досвіду переконує учнів у необхідності прожити життя достойно, бо саме на схилі років як ніколи видно недоліки і помилки. Хотілося б їх виправити, та час пройшов і його не повернути назад. Розповідає про свої мрії і юнацькі сподівання, підкреслює, що багато чого так і не вдалося досягти.)

Я дякую Григорію Тимофійовичу за змістовний виступ. Можливо, хтось із присутніх гостей хоче додати кілька слів. Бо, без сумніву, у кожного з вас за плечима багатий життєвий досвід. (Якщо хтось виявить бажання, надаю йому слово). Ви уважно вислухали поради досвідчених  людей. Можете повірити їм на слово, можете піддати їх слова сумніву – це ваше право. Але пам’ятайте одне – "Одна тернинка досвіду варта непроглядного лісу повчань” (Лоуел) А досвід прийде, бо своє життя ми ліпимо самі. Так принаймні, стверджує у своєму вірші Оксана Радушинська.

(Звучить вірш О. Радушинської у виконанні учениці).

Своє життя ми ліпимо самі,

Як ліплять гнізда ластівки весною,

То пір’ячко, то грудочку землі,

То солод слів, замішаних з журбою.

Старі часи в’ють ниточку віків

І міцно в’яжуть вузлики на пам’ять.

Чи ж раз вогонь над стріхою горів?

Чи ж раз ще грози гнізда оті спалять?

... А новий день постукає у світ,

Комусь підкине зірку до калюжі,

І будуть води битися крізь лід,

І будуть трави пахнути у лузі...

Й шукать нам соломинку день при дні,

Щоб втримала у світі, що вирує.

Своє життя ми ліпимо самі,

А нами хтось уміло так керує.

 

Ми дійсно ліпимо своє життя самі. Чи справді воно таке, яким ми хотіли б його бачити? Напевне ні бо існує ряд об’єктивних факторів, що впливають на життя і яких усунути ми не в змозі. Але кожен з нас мріє про чудове місце на землі, де все буде для людини. Навіть назва для нього існує –Рай. Кожен уявляє його по своєму.  А тепер гра. Назвемо її "Цивілізація”. Ви займаєте три ряди. Кожен ряд представляє якусь цивілізацію з іншого кінця Всесвіту. Сьогодні тут на планеті Земля відбувається міжгалактичний фестиваль цивілізацій. Ви делегати фестивалю. Ваша рідна планета довірила вам представляти її перед всім цивілізованим світом. У кількох слова чи реченнях ви повинні дати чітку характеристику світу, у якому живете: законів, культури, науки, всього, що вважаєте важливим , щоб вами зацікавилися інші світи. Отже, три ряди – три цивілізації.

(Учні працюють над груповим портретом уявної цивілізації. Тим часом звучить музика – мелодія "Трава у дома”. По закінченні роботи учні зачитують написане. Як правило, вони будуть намагатися вибрати найкращі риси для своєї цивілізації.)

Друга частина завдання буде полягати у тому, аби описати перед своїми правителями чи своїм народом населення землі. Яке воно? Чи варто з ним співпрацювати чи слід бути обачними і обрати більш надійного партнера?

(Учні знову включаються у групову роботу пишуть характеристику цивілізації землян. Як правило, вони будуть використовувати переважно негативні риси аби застерегти свій народ від неправильного рішення чи вчинку.)

Тепер порівняйте характеристики уявної власної цивілізації та землян – партнерів. Воістину добре там де нас немає. У придуману цивілізацію ви старалися вкласти найкраще, що може бути, вклали свої сподівання. Давайте продовжимо роботу. Ось вам картки. Кожен із вас, не називаючи себе, пише на картці свої надії і сподівання, які він чи вона вважає значимими для себе, те, чого найбільше хоче досягти і що на його думку надасть змісту його життю, стане тим слідом, пам’яттю, вкладом у власне щастя і щастя своєї батьківщини.

(Учні пишуть на картках свої сподівання. Один учень з ряду збирає їх і розвішує на плакаті Голуб сподівань. Вчитель зачитує кілька з них і робить висновок, що кожен із нас хоче жити в мирі, достатку, мати улюблену справу, приносити користь суспільству. Очевидно, це і є сенс буття – бути корисним іншим.)

Це ваша думка. Я погоджуюся з нею. Та чи багато важить для  вас моя думка? Комусь так, а комусь і ні. Та на щастя у кожного з вас є люди, яким ви завжди можете довірити своє життя бо власне вони його вам і подарували. Це батьки. Сьогодні у нас в гостях від імені усіх батьків з настановним словом до вас. завтрашнього дня України, хоче звернутися Надія Йосипівна Бараболя. Їй слово. А ви прислухайтеся батьківської поради.

(Зі зверненням до дітей виступає мама випускника. Вона дає поради, на закінчення вручає звернення до молодого покоління.)

Тут нічого додати. Якщо кожен із нас дотримається заповіту батьків, то ваше життя не пройде марно. Бо "Життя – як п’єса: важливо не те , скільки воно триває, а наскільки гарно зіграно” Сенека молодший.

На завершення хочу розповісти вам давню китайську притчу.

Жив у одній китайській провінції пихатий мандарин – знатний вельможа. Купався він у розкошах та тільки тим і займався, що вихвалявся своїм розумом перед підданими. Та пішов якось поголос ніби то в околиці містечка з’явився чернець мудріший за самого мандарина. Розсердився мандарин і вирішив запросити ченця на словесний турнір. А сам тим часом надумав обдурити ченця. ”Візьму я в руки метелика і заховаю за спиною. Задам я ченцю питання – що у мене в руках – живе чи мертве. Скаже живе – здушу метелика в долонях - стане мертве, а скаже мертве – відкрию долоні, хай летить.” Отак міркував підступний мандарин. Наступив день турніру. До палацу зібралося багато людей подивитися. Прийшов чернець – худорлявий непоказний чоловік. І питає його мандарин: "Що у мене в руках – живе чи неживе?”. Посміхнувся чернець і спокійно відповів: "ВСЕ В ТВОЇХ РУКАХ”. Мандарин не очікував такої відповіді, відкрив долоні і метелик полетів у світ, тріпочучи яскравими крильцями.

Я не даремно розповіла вам цю історію. Ви майбутнє України, ви завтрашній день, ви наше майбуття. У ваших руках  яким воно буде – майбутнє, якого змісту набуде сенс буття. Ще раз погляньте на дошку. Це вже готовий рецепт успішного життя. Дозволю собі лише маленький штрих. "Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку справу – Всесвіт стає кращим.” Східна мудрість.

 А на останок невеличка порада.

Зумій завжди собою володіти

Серед прокльонів недругів своїх,

Вір сам собі і не зійди з орбіти,

А маловірам  - відпусти їх гріх;

Терпіння май, чекати вмій невтомно,

Брехливі оминувши манівці;

Вмій вибачить й не здатися при цьому

Щедрішим і мудрішим, аніж всі.

Будь мрійником – не мрій рабом одначе,

Вмій думать не обожнивши думки;

Приймай так само успіх як невдачу,

Бо голос їх облудливий таки;

Промовч тоді, як власне твоє слово

На втіху дурням нівечить шахрай,

Як все життя зруйноване і знову

Ти мусиш відтворить його – і край!

З надією поставивши на карту

Усе, що встиг надбати у труді,

Програвши все, коли журитись варто, -

Зумій не шкодувати і тоді;

Умій примусить нерви, серце, тіло

Тобі служить, хоча, здається, ти –

Спустошений, у грудях все згоріло,

І тільки воля силує – "Іди!”

Простим зостанься в бесіді з царями,

Зостанься чесним й відданим юрбі,

Будь з друзями простий і з ворогами,

Щоб всі належне віддали тобі.

Наповни змістом щонайменші миті,

Не піддавайся примхам суєти

І станеш ти господарем над світом,

Тоді людина справжня будеш ти!

Звернення батьків

 до молодого покоління

 

Ти – молодий, завзятий і кмітливий.

Ти сповнений сил та енергії.

Ти маєш багато мрій, бажань, задумів і планів на майбутнє.

Щодня ти пізнаєш життя, відкриваєш для себе світ і розкриваєш світу себе.

Ти хочеш усе осягнути, все зрозуміти і щоб тебе зрозуміли.

Ти прагнеш усе спробувати, випробувати себе і свої сили, ствердитись як особистість, усього досягти.

Ти рухаєшся вперед ,наближаючи власне майбутнє.

Ти мрієш про успіх, кохання і щастя, бо ти – молодий.

Усе життя для тебе – попереду.

Уже сьогодні ти тримаєш у власних руках своє майбутнє.

І лише ти сам відповідальний за нього. Вже від тебе сьогоднішнього і від твоїх сьогоднішніх рішень залежить, яким будеш ти – завтрашній і ти – майбутній.

Пам’ятай

Життя – це можливість. Скористайся нею.

Життя – це краса. Захопися нею.

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це багатство. Не розтринькай його.

Життя – це таємниця. Пізнай її.

Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба. Стань борцем.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове – не змарнуй його!

Це твоє життя. Виборюй його!

 

http://bilogiryamk.3dn.ru



Джерело: http://bilogiryamk.3dn.ru
Категорія: Виховні години та позакласні заходи | Додав: хотина (09.04.2011)
Переглядів: 4076 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz