Останній дзвоник

Кравець Наталія Олександрівна,

заступник директора з виховної роботи Шевченківського НВК

Конотопський р-н, Сумська обл.

1 вед.  День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало умите в росі.

                Скликав в школу нас дзвоник останній

                І зібрались на свято усі.

2 вед.  Школярі – галасливі пташата

                На святковій лінійці стоять.

                Будем нині ми юність крилату

                В самостійне життя проводжать.

1 вед.  Дорогі учні, шановні вчителі, батьки, гості! З першим весняним промінням сонця, ніжними конваліями прилинула до наших випускників остання шкільна весна, а з нею радісне і сумне свято – останнього дзвоника.

2 вед.  Це для них, це в їхню честь зібрались ми сьогодні на останню шкільну лінійку в їхньому житті.

1 вед.  Востаннє продзвенить дзвінок для наших одинадцятикласників, покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

2 вед.  Останній дзвінок! Ця чудова шкільна традиція, родинне свято, яке не можливо нічим замінити. З надією вдивляємось в наших випускників, що невдовзі стануть поряд з батьками на шлях державотворення.

1 вед.  Дорогі одинадцятикласники! Влийтеся ще раз усі разом в нашу шкільну родину, вслухайтесь востаннє в перелив дзвінка і збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

2 вед.  Ось зайдуть на лінійку востаннє

                Наші діти – найстарший клас

                Хай здійсняться всі ваші бажання

                Ми ласкаво запрошуєм вас.

1 вед.  Злинь же музико в небо гучніше,

                В добру путь ти лунай, в добрий час,

                Вище голови, йдіть веселіше,

                Бо усі вже чекають на вас.

                Під рушниками – оберегами

                Хай перший ваш проляже шлях.

                Нехай біжить він не по тернах,

                А по квітучих полях.

(Заходить 11 клас під рушниками)

Директор: Внести державний прапор України

                      Урочисту лінійку, присвячену святу останнього дзвоника оголошую відкритою.              

                         (Гімн)

2 вед.  Веселий вітер кличе у дорогу

                В життєвий океан бурхливий, непростий

                На серці радість щемна і тривога

                Вітрила підійма наш парусник шкільний.

1 вед.  Починається нове життя

                Від шкільного порога.

                Хай веде до вершин вас

Невідома нікому дорога

                До слова запрошуємо директора школи Т.С.Примак

2 вед.  Зі словами вітання до вас звертається

1 вед.  Вас прийшла привітати сільський голова Т.М.Мелай

2 вед.  Дзвінок останній – перший крок в житті

                Палкий порив і юності надії

                Нехай щастить вам друзі у путі

                І хай здійсняться ваші мрії.

1 вед.  Ідіть, біжіть крізь невблаганний час,

                Минуле стримуючи мовби подорож,

                Свій шлях у кожного і свій дороговказ

                Свій факел мужньо піднятий угору

2 вед.  Але на цьому шляху до майбутнього не забувайте тих, хто був поруч із вами всі ці роки і допоміг вам стати справжніми людьми. Вміння пам’ятати, бути вдячними – це одна з головних рис українського народу.

1 вед.  Одинадцять років назад ви прийшли у ці стіни, де вас радісно зустріла перша вчителька – Яковенко Світлана Василівна. А наступного року вас забрала до себе ще одна вчителька – Киричок Тетяна Миколаївна

2 вед.  Вам дуже пощастило – ви маєте дві перші вчительки, які вклали у вас всю свою душу. Тож надаємо їм слово.

С.В.     Маленькі дзвіночки, що золотом сяють,

                Нехай про школу вам нагадають.

                Про друзів ваших і вчителів,

                Про роки шкільні, що ти з ними провів.

Т.М.    Звучить для вас чарівний звук веселого дзвінка

                Прийміть його із наших рук

                Єдина мить така.

                (Вручають дзвоники, слово)

1 вед.  Класний керівник допоміг перешкоди подолати,

                Тож дозволимо йому слово сказати.

                До слова запрошуємо класного керівника 11 класу Грищенка Володимира Степановича

2 вед.  А зараз надаємо слово нашим випускникам.

1. Ось час проб’є і школу ми покинем,

    Вже назавжди. Тут не буде нас.

    Розійдемось, у світ ясний полинем,

    І засумує школа, рідний клас.

2. Вже шумлять біля школи берізки,

 Вже прощатись з тобою пора.

 До побачення, рідна школо!   

 До зустрічі, вчителько моя!

 Не забуду тієї хвилини,

 Як проходив останній урок,

 Як хвилююче, ніжно і сумно

 Продзвенів нам востаннє дзвінок.

3. О, школо рідна! Ти – світило в небі

 У тьмі прозрінь і мороці доріг.

 Ми все життя вертатимем до тебе,

 Переступаючи із трепетом поріг.

4. Усі одержані знання важливі,

 Усім згодяться потім на землі.

 За те, що добрі ви були і терпеливі,

 Спасибі, дорогі учителі!

5.   За труд важкий, недоспанії ночі,

    Вклоняємося низько до землі,

     За лагідні, усміхненії очі,

     Спасибі, дорогі учителі.

6.  Шановні вчителі!

     Ми не часто приносимо квіти,

    А сьогодні - прийміть і повірте:

    То не квіти, то наші серця

    Бо знаменна хвилина оця.

(Квіти вчителям)

7. Попереду ще іспитів багато,

    Ми їх складемо, буде все гаразд.

     Чого ви зажурились, мамо і тату

     Це ж наша зрілість вже прийшла до нас.

8. То ж, пробачте сьогодні за все

     Жарти, витівки наші невдалі

     Нас життя вже на крилах несе

     В невідомі, незвідані далі

9. Всім відомо, що людина по собі повинна залишити добру пам'ять. І ми, випускники 2009 року, даруємо рідній школі тюль, щоб дивлячись на неї ви згадували нас слухняних і пустотливих, серйозних і веселих, старанних і не дуже. Хай згадка про нас живе у ваших серцях.

10. І знову стали на крило пташата

       Біжать стежки, доріжки від порога

       Ми підростали й час нам вирушати

       Дзвони ж нам дзвонику востаннє на дорогу.

2 вед.  Тріпочуть листочки тополі,

                Берізки ніжно шелестять.

                Сьогодні свято й в початковій школі –

                Дзвінок останній продзвенить неначе в перший раз.

1 вед.  І четвертокласників покличе

                Він на урок в останній раз,

                І ніби чайка закурличе

                І поведе у світлий клас.

2 вед.  А всі були смішними малюками,

                Коли зайшли уперше у свій клас.

                Коли одержали свій зошит із книжками,

                Коли за парту сіли в перший раз.

1 вед.  Уже ви підросли за роки навчання у школі.

                Прощаєтеся зі своєю першою вчителькою – Яковенко С.В.

                Але для того, щоб стати школярем по праву

                Повинні клятву дати випускникам.

Клятва четвертокласників

1. Ми, приймаючи естафету випускних класів клянемося:

Всі: Клянемось!

2. Прибігати в школу до першого уроку з палаючими від зацікавленості очима.

Всі: Клянемось!

3. З апетитом ковтати всі знання і нести їх по життю, перемагаючи у конкурсах та олімпіадах.

Всі: Клянемось!

4. Берегти чистоту власних помислів, формувати в собі риси інтелігентної людини. Пам’ятати, що головне в стосунках з оточуючими – добро, гуманність і милосердя.

Всі: Клянемось!

5. Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів, всього колективу школи, який запалили ви сім років тому.

Всі: Клянемось!

6. З гідністю довести звання «Учень» до кінця навчання.

Всі: Клянемось!

2 вед.  Там десь далеко за туманами

        Той дивний і прекрасний час,

        Коли ви з татами і мамами

Прийшли до школи в перший клас.

1 вед.  Шкільні роки махнули вам рукою

                Махніть і ви, прощання час настав

                А час летить, а час пливе рікою

                І вам заміна в школі підрості.

                Цю мить вони чекали довгий час

                Увага! Слово має перший клас.

1. Мами вперше вас до школи

    Точно так вели, як нас

    Не забудь цього ніколи –

    Першу вчительку і клас!

2. У дівчаток банти пишні

     І портфелики в руках.

     Губки, наче спілі вишні

     І цікавість у очах.

3.  Хлопчаки усі швиденькі,

     І рухливі, і меткі.

     Ви були, як ми, маленькі,

     А ось виросли які!

4.  Б’ють тепер батьки тривогу

     Де взуття велике взять?

     Щоб узуть козакам ноги

     В туфлі номер «45».

5.  Хлопці всі, як «дядя Стьопа»

     Ну а нам, рости й рости

     Вам напевно всю Європу

     Видно з тої висоти.

6.   Ви йдете уже зі школи –

Нам доводиться зітхать

Вас за двійку більш ніколи

Вже не будуть лупцювать.

7.   Перший клас вам всім бажає

      І здоров’я , і добра,

      Щоб ви всі були щасливі

      І не знали горя й зла.

8.   На останній ваш урок

      Продзвенить сумний дзвінок

      Вам бажає перший клас:

      В добру путь і в добрий час.

(Обмінюються подарунками і букетами)

2 вед. Юність ваша – пора непроста і примхлива:

                То сміється, то плаче гіркими слізьми.

                Все буває на острові – сонце і злива

                Перешкод вам не буде, - бо поряд батьки

1 вед.  Слово батьківське завжди цінувалось

                Мало велику повагу в родині.

                Час настає і батьки проголосять

                Родинну пораду дорослій дитині.

2 вед. Слово від батьків має Повидиш Олена Миколаївна

Повертаючись з віддалених країв

Після тривожних мандрів і розлуки,

Цілуйте руки ваших матерів,

Напружені, ласкаві й ніжні руки.

Ніщо не вічне – вічні матері

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє нам вгорі –

У кожного живе у серці мати.

А зараз учні 11 класу вручать своїм матерям квіти в знак вдячності за недоспанії ночі та лагідне піклування.

1 вед. Слово від імені старшокласників надається учениці 10 класу – Кравець Марині

2 вед. Попереду іспити – ваші жнива

                Перед вами стежки і дороги.

                Буде кругом іти від думок голова

                І терзатимуть думи-тривоги.

1 вед. Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,

                Щоб ваші руки знали ремесло.

                Життя любить, а ще й людей любити

                Щоб легко і щасливо вам було.

2 вед. Ну от і все! Лінійка урочиста

                Скінчиться зараз. І в останній раз

                Дзвінкова пісня радісна і чиста

                До глибини душі стривожить вас.

1 вед. Право подати останній дзвінок надається учню 11 класу Маширу Олександру і учениці

1 класу Натальченко Світлані .

2 вед. Існує така легенда: для того, щоб обов’язково повернутися до улюбленого місця потрібно перед відходом кинути монетки. Наші одинадцятикласники вирішили цю традицію перевірити.

Директор: Винести державний прапор України

                      Урочисту лінійку, присвячену святу останнього дзвоника оголошую закритою.               

                         (Гімн)

2 вед. Дорогі наші випускники,

                Вас мами привели до школи

                Маленькими, тендітними і несміливими.

                Учителі навчали вас, любили і леліяли

                І ось сьогодні віддають батькам діток

                Вже зовсім іншими – дорослими,

                Розумними, змужнілими, кмітливими.

1 вед.  Як кораблю велике плавання бажають,

                Так ми проводимо своїх випускників,

                І музика на щастя їм заграє

                На добре, на майбутнє, на віки