«Мова рідна, слово рідне» - Виховні години та позакласні заходи - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9499
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Виховні години та позакласні заходи

«Мова рідна, слово рідне»

Ведучий: Діти! Сьогодні ви маєте можливість позмагатися за звання кращих знавців у мові та літературі. Змагання проходитиме у формі брейн-рингу. Слово «брейн» (від англійського) «brain», що в перекладі «мозок», а слово «ринг - дзвінок». Назва гри українською мовою «мозок дзвонить».

Б Р Е Й Н - блискуча думка, ідея,

РИНГ- майданчик для змагань, арена.

ВЕДУЧИЙ: 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову.

ВЕДУЧИЙ: Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

1. В тому, певно, й наша є провина,

що для тебе був не кращий час...

Наша мово, мово журавлина, -

повернись із вирію до нас.

2. Зазвучи! Хай серце відпочине,

спів хай зачарує рідний край.

Наша пісне, пісне солов’їна, -

своїх слів крилатих не втрачай!

3. Де б не був – додому серце лине.

Де б не жив – все українець ти...

Наша доле, горда, соколина, -

вище хмар несуплених злети!

4. У долоні упаде пір’їна,

Наче лист жаданий від синів.

Позбирай же, ненько Україно,

всіх своїх розкиданих птахів...

ВЕДУЧИЙ 1: То що є найціннішим у житті кожної людини?

ВЕДУЧИЙ 2: Рідна мати, рідна земля, рідна мова.

5. Мова! Що можна про неї сказати? Народ каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось як про неї писав Т. Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

6. Рідна мова – це скарбниця народної

мудрості, криниця живої води, невичерпне

джерело добра, нескінченна річка слів,

струмок надії.

7. Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.

ВЕДУЧИЙ 1: Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом , і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і

зле, необдумане і нетактовне – приносить біду.

ВЕДУЧИЙ 1: Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію й одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльзи, народити віру в людині і зародити невіру, надихнути на працю і скасувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.

Інсценівка «Язик»

Автор. Знаменитий байкар Древньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Якось Ксанф надумав запросити гостей і наказав Езопу приготувати щось якнайкраще. Езоп купив язика і приготував із нього три страви.

Ксанф. Чому ти подаєш тільки язика?

Езоп. Ти велів купити якнайкраще. А що може бути краще від язика?

За допомогою язика ми вивчаємо науки і одержуємо знання,

з допомогою язика будуються міста, розвивається культура народів.

З допомогою язика люди можуть спілкуватися одні з одними, вирішувати різні проблеми, просити, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого від язика.

Автор. Такі роздуми задовольнили Ксанфа і його гостей.

Ксанф. А тепер приготуй щось якнайгірше.

Автор. Езоп знову пішов купувати язика.

Езоп. Ти велів знайти якнайгірше. А що на світі гірше від язика?

Язиком люди засмучують і розчаровують одні одних, язиком можна лицемірити, обманювати, хитрувати, сваритися. Язик може зраджувати, принижувати. Що

може бути гірше від язика?

Автор. Легенда каже, що не всім гостям було приємно слухати відповідь Езопа.

ВЕДУЧИЙ 1: Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.

Тож оволодіваймо цим різцем так щоб з-під наших рук виходила

тільки краса.

Читець. Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають Сина.

Спіши до неї, доки ще жива,

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово – вічне і земне,

За часом час нам світ перестилає.

Сценка «багатство нашої мови»

Автор. Один випадок, який яскраво засвічує багатство нашої мови.

У купе вагона першого класу потяга Львів – Відень їхало четверо пасажирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну.

Першим заговорив англієць:

- Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.

- Ха-ха – Німецька мова – то мова двох великих імперій – Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи.

Тут усміхнувся італієць і стиха мовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Бо італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.

Богдан Косів довго думав і нарешті промовив:

- Ви ж бо, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому

всі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, це неможливо!

- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою зовсім просто. Назвіть якусь букву.

- Хай буде «ес».

- Гаразд. Вірш називається «Самотній сад»

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад – солодкий спокій – спить.

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи –

Срібні співи серенад.

Стиха стеляться сніжинки –

Спить самотній сонний сад.

- Геніально! Неймовірно!

Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.

Інсценізація усмішка П. Глазового «Кухлик»

Автор. Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Просить він...

Дід. А покажіть

Кухлик той,

що скраю.

Продавець. Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід. Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Продавець. Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Автор. Дід у руки кухлик взяв

і насупив брови.

Дід. В Україні живите

Й не знаєте мови...

Автор. Продащиця теж була гостра

та бідова.

Продавець. У мєня єсть свой язик.

Да к чєму мнє мова...

Автор. І сказав їй мудрий дід.

Дід. Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

Учні поділяються на 2 команди по 6 чоловік. Та команда, яка випередила іншу з відповіддю отримує додатковий бал, якщо відповідь правильна.

1. 1. Конкурс «Розминка»

1) Який числівник наказує? (три)

2)Якою косою не можна косити? (Дівочою)

3)Яке поле не виореш? (в зошиті)

4)З якого полотна не можна пошити сорочку? ( з металевого)

5)Антонім до слова піймати. (зловити) (випустити)

6)Синонім до слова веселий. (радісний)

7)Яке місто літає над головами ? (Орел)

8)Якою частиною мови може бути слово мати (Іменник, дієслово)

9)На які антоніми націлена стрілка компаса ? (Північ-південь)

10)З якого крана не набереш води ? (З підйомного)

11). Що спільного між неслухняним хлоп’ям і порожнім будинком. (І перший і другий пустують).

12). Яку річку можна зрізати ножем? (Прут).

2. Конкурс „Спробуй переклади”.

Оскільки ми живемо у двомовному середовищі, нам часто доводиться перекладати інформацію з російської мови українською і навпаки.

Пропонуємо командам перекласти наступні слова і словосполучення. Час на виконання – 5 хвилин. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

1 команда 2 команда

1. Зайвий примірник.

2. Лестощі.

3. Підлабузник.

4. Вивертка.

5. Голота.

6. Оживленный разговор.

7. Теплится надежда.

8. Остальное время.

9. Грубые подсчеты.

10. Посещаемость. 1. Згаданий.

2. Дорожнеча.

3. Перебіг хвороби.

4. Межі міста.

5. Окраса сезону.

6. Большое мероприятие.

7. Нечаянная встреча.

8. Что толку?

9. Чешуя.

10. Скопление.

Відповіді:

1. Лишний экземпляр.

2. Лесть.

3. Подхалим.

4. Отвертка.

5. Голытьба.

6. Жвава розмова.

7. Жевріє надія.

8. Решта часу.

9. Приблизні підрахунки.

10. Відвідування. 1. Упомянутый.

2. Дороговизна.

3. Течение болезни.

4. Черта города.

5. Гвоздь сезона.

6. Великий захід.

7. Несподівана зустріч.

8. Яка рація?

9. Луска.

10. Скупчення.

Учитель: Поки команди працюють, пропонуємо болільникам послухати вірш „Сюзан Сімпсон” невідомого англійського поета. Його змогла віртуозно перекласти українською мовою Марія Губко, яку називали „княгиня слова”.

У цьому вірші всі слова (а їх 63!) починаються з одного звука, і він – мов струна скрипки Страдиварі, на якій поетеса відтворила життєрадісну мелодію життя, довівши, що українською мовою чужу мелодію можна зіграти красиво, правдиво, захоплююче.

1 читець.

Сонце сіло. Сутінь синя

Сповиває сплячий сад.

Скрізь струмочки солов’їних

Срiбнотонниx серенад.

Стогне Сюзан синьоока,

Смуток серденько стиска.

Стрів Сюзанну Стівен Слокум

Серед сонного садка.

Стиха Cтiв сказав: „Сльозами

Серце сушить самота.

Світле сонечко Сюзанно,

Стіву судженою cтaнь!”

Слухала столітня слива,

Сіра слухала сова

Сміх Сюзанни соромливий,

Стіва Слокума слова.

Скільки спогадів спливає,

Сміху, сліз, солодких свят!

Сюзан Ciмпcoн сповиває

Сім смішливих слокум’ят.

3. Конкурс «Всезнайко»

Команди виділяють по одному учаснику, які повинні продовжити зачитати вчителем початки прислів’їв.

1) Під лежачий камінь … вода не тече

2) Книга вчить … як на світі жить

3) Хочеш їсти калачі… не лежи на печі

4) Слово не горобець … вилетить не впіймаєш

5) Вчення світ … а невчення тьма

6) Любиш кататися… люби і саночки возити

7) Краще синиця в руках… ніж журавель в небі

8) На дерево дивись, як родить … а на людину, як робить

9) Праця чоловіка годує, а лінь марнує

10) Бережи плаття знову, а честь змолоду.

4. Конкурс «Знавці фразеологізмів»

Учитель: Пропонуємо командам вибрати конверт із завданнями. Час на виконання – 3 хвилини.

1-й конверт. Відповіді

1. Як зірок на небі.

2. Пасти задніх.

3. Збити з пантелику.

4. Под самым носом.

5. От горшка два вершка. 1. Багато.

2. Відставати.

3. Заплутати.

4. Близко.

5. Маленький.

6. Ворон лічити

7. На голках сидіти

8. Нагріти руки

2-й конверт. 6. Байдикувати

7. Переживати за що-небудь

8. Збагатитися

Відповіді

1. Ні пари з вуст.

2. За царя Панька, як була земля тонка.

3. Прикусити язика.

4. Как кот наплакал.

5. Брать верх. 1. Мовчання.

2. Давно.

3. Замовкнути.

4. Мало.

5. Перемагати.

6. Посадити в калошу – 6. Поставити кого-небудь у незручне становище

7. Розжувати і в рот покласти 7. дуже докладно пояснити

5. Конкурс «Карта міста Лексикологія»

Уявіть собі, що ви мандруєте містом Лексикологія. Накресліть карту цього міста, доберіть відповідні слова.

Мова … Слово… Здавна людина розуміла їхню

велику силу

Ну що б, здавалося, слова …

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує (Шевченко)

Великий кобзар на сторожі людської гідності, честі поставив слово.

Учітесь , читайте , і чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

Конкурси для вболівальників

Намалюйте малюнок до прислів’їв, фразеологізмів.

1 ком. – «Одна голова – добре, а дві ще краще»

2 ком. – «Два чоботи – пара»

Відгадай омонім

Показати пантоміму омоніми, а учні відгадають їх.

Кран водопровідний - кран підйомний

Коса дівоча – коса як знаряддя праці Три числівник – три дієслово

6. Конкурс «Редактор»

1)Не сиди на полу (підлозі)

2)Самий кращий малюнок (найкращий)

3)Хрустальний світильник ( кришталевий)

4)Я не получаю газет (я не отримую)

5)Земельний участок (земельна ділянка)

6)Грошовий перевод (грошовий переказ)

7)Тут нема печаті (тут немає печатки)

8)Дошка об’яв (дошка оголошень)

9)Приймати участь (брати участь)

10) Підписка на газети й журнали (передплата)

7. Конкурс «Капітан»

Кожен представляє казку про частину мови – оцінка 5 балів

Мова – то справжній океан. Багато різних мов є на Землі. Недарма існує мудре прислів’я :? «Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина»

В 11-ти томному «Словнику української мови» зареєстровано понад 135 тисяч слів. Але це лише загальновживані. Звичайна людина вживає в середньому 4 тисяч слів.

То ж хай слова будуть із справжньої мовної криниці : чисті, красиві, образні.

8. Конкурс «Змійка»

В: Кожен член команди (9 чоловік) одночасно підходить до дошки і пише слово, підкреслює орфограму. За кожне правильно написане слово команда отримує 1 бал.

Слова: Проїзний, духмяний, піччю, секрет, стежечка, просьба, паризький,

всього – на – всього, шістсот.

9. Конкурс «Запитання на вибір»

В: В центрі залу розцвіла квіточка з десятьма пелюстками. Кожна має свій номер і цікаве мовне запитання на звороті. Представники команд по черзі вибирають пелюстки і відповідають на запитання, попередньо його зачитавши для всіх. Якщо нелегко відповісти, можна 10 секунд порадитися з командою, тоді відповідати. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

В: А поки журі підраховують бали, ми проведемо конкурс «Закінчи прислів’я» із вболівальниками.

В: Завершіть, будь ласка, прислів’я:

- Вчення світ … (а невчення тьма).

- Слово не горобець … (вилетить, не впіймаєш).

- Під лежачий камінь … (вода не тече).

- Хочеш їсти калачі … (не сиди на печі).

- Яблуко від яблуні … ( далеко не падає).

- Любиш кататись … (люби і санки возити).

- Вовка як не годуй … (він усе в ліс дивиться).

- Брехнею світ перейдеш, а … (назад не вернешся).

- Не той хліб, що у полі, а … (той,що в стодолі).

- Хто чисту совість має, той … (спокійно спати лягає).

Швидко назвати антоніми

Сміятися-плакати Шкідливий-корисний

Згадати-забути Хворіти-видужувати

Ніжний-грубий Прощатися-вітатися

Пасивний-активний Чемний-невихований

Там-тут Щедрість-скупість

Туди-сюди Енергійний-млявий

Працьовитий-лінивий Свобода-рабство

Сучасне-минуле Заснути-прокинутися

Захід-схід Дружба-ворожнеча

Цікаво-нудно Ганьба-слава

Штучний-справжній Забороняти-дозволяти

Учитель: Сьогодні ми мали унікальну можливість поринути в атмосферу любові і добра, насолодитися красою рідного слова. Робімо все, щоб наше слово зазвучало повсюди, щоб рідна мова зайняла почесне місце в нашій державі, бо «мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

Автор: 

Голуб Софія Миколаївна

учитель української мови та літератури

Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6



Джерело: http://metodportal.net/node/16130
Категорія: Виховні години та позакласні заходи | Додав: хотина (06.11.2013) | Автор: Голуб Софія Миколаївна
Переглядів: 2235 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz