Інсценізація за мотивами народної казки

 Ведучий:

Узимку раз, коли берізки
Біленькі шати одягли,
Коли яскраві сині  блистки
Так рясно на гілля лягли,

Дід порався в своїм садочку,
Доріжки чистив, тин ладнав,
Аж раптом на крутім горбочку,
Предмет якийся заблищав

Дід підійшов, поглянув скоса,

Щось червоніє, як гарбуз,

А то мішок Діда Мороза

За тином у снігу загруз.

Дід довго блиском милувався,
І знав, що він досяг мети.
Хоч шкодував, і хоч вагався,
Та все ж сказав:”Пора тягти!”

До нього чемно привітався,
Примірявся і так, і сяк.
Але ж... як тільки не старався,
А витягти не міг ніяк.

Дід:

Гей, жінко, нумо вийди з хати,
Покинь всі справи хоч на мить.
Біжи мені допомагати,
Мішок-бо глибоко сидить.

Баба:

Ти кликав, діду?
Я хутенько,
Усе покинула й біжу.
Мішок цей справді величенький,
Давай тобі допоможу.

Ведучий:

Бабця - за діда, дід – за клунок,
Разом щосили потягли...
Та він сидить в сугробі. Ну-мо! –
Так витягти і не змогли.

Баба:

Онучко, чуєш? Йди скоренько!
Ти де там граєшься? Давай!
Засів мішок цей глибоченько,
Його тягти допомагай!

Ведучий:

Дівча – за бабцю,
Та – за діда,
А дід – за  клунок,
Й потягли...
Не подає мішок і виду.
Так витягти і не змогли.

Онучка:

Сірко!
Біжи сюди, собачко!
Чіпляйсь за мене,
В ряд ставай!
Разом і витягнем, побачиш.
Ти тільки нам допомагай.

Ведучий:

Сірко – за внучку,
Та – за бабу,
Бабуня діда обійма,
Той тягне...
Та виходить слабо,
І успіху ніяк нема.

Сірко:

Гей, кицько, глянь, усі при ділі.
Не гай часу, сюди біжи!
Що розляглася в тому зіллі?
Ти краще нам допоможи.

Ведучий:

Киця -  за собачку,
Той за онучку зачепивсь,
Вона – за бабу, та – за діда,
А дід за клунок ухопивсь.
Дід тягне обома руками,
Командує:”Тягніть! Тягніть!”
Сам сперся обома ногами...
Мішок смирненько там сидить!
Лоби в усіх уже намокли,
Сміється сонечко згори,
А мишеня блиснуло оком
І хвацько вилізло з нори.

Миша:

Без мене тут не буде діла,
Це знає навіть дід Панас.
Буває, що великій силі
Бракує трішечки підчас.

Кіт:

Ти краще, мишко, не хвалися.
Підходь хутчіш, за хвіст бери,
Гарненько ніжками зіприся,
Повітря в груди набери...

Ведучий:

І тягнуть всі:
Мишка – за кицю,
Кицюня – хвостик у Сірка,
Сірко – онуччину спідницю,
А та – бабуні фартуха.
Бабуня держить чоловіка,
Піт виступає на чолі,
Дід мішковину, цупить, смика...
І... клунок витягли з землі!
Сусіди вибігли із хати,
Ото вже галасу було!...
Дідусь усіх став пригощати,
Наїлося усе село!

Спасибі Д і д у сю Морозу,

що у сугробі на горбку

Лишив мішок cвій по дорозі

в цю пору радісну й дзвінку