Культура - повага до людей і до себе.
Диспут «Чи вважаєш ти себе культурною людиною?»
Головний принцип культури поведінки: поважай людей і поводься з ними так. як ти хочеш, щоб поводилися з тобою.
Мета. Ознайомити учнів з правилами культури поведінки, виховувати в них ввічливість, доброту, людяність, чесність.
Обладнання. Вислови про культуру поведінки, правила культури поведінки, правила проведення диспуту.
Епіграф. «Краса тим відрізняється від добра, що добро ще потрібно доказати, що воно добро, а краса таких доказів не потребує» (Вольтер).
Правила проведення диспуту.
1.Головне на диспуті - факти, логіка, доказовість. Міміка, жести, вигуки як аргументи не враховуються.
2.Перш ніж дискутувати, подумай, про що будеш говорити.
3.Сперечайся чесно, не перекручуй думок своїх товаришів.
4.Пам'ятай, що кращим доказом є точні і безперечні факти. Не ображай своїх товаришів.
5.Доводячи і заперечуючи, говори ясно, просто, чітко і виразно. Намагайся висловлювати думки своїми словами.
6.Якщо доведена помилковість твоєї думки, май мужність визнати правоту свого опонента.
7.Закінчуючи виступ, сформулюй висновки.
Вступне слово вчителя.
Якщо когось з вас запитають про культуру поведінки, то можна почути різні відповіді, наприклад: вміння бути ввічливим, скромність і акуратність, повага до старших. І кожна з ваших відповідей містить у собі долю істини. Насправді поняття про культуру значно ширше і важливіше. Поведінка людини - це її вчинки, справи, висловлювання. Власне, за поведінкою і визначається культура людини. Часто ми чуємо: це людина високої культури або це некультурна людина. То прошу вас до розмови.
~ Що ж таке культура?
- Це акуратність і ввічливість, чуйність і скромність, смак і культура мови. І це не вроджені властивості людини. Людина не народжується з ними, вона набуває їх в процесі життя. Кожен при бажанні може виробити в собі будь-яку рису характеру.
- Я вважаю, що культура - це щось особливе. І стати культурною
людиною справа нелегка. Тут потрібне не тільки бажання, а й пос
тійна праця, наполегливість, воля.
Якою повинна бути культурна людина?
- Культурна людина, в першу чергу, повинна бути охайною.
- Культурна людина перш ніж щось сказати, подумає. Адже в народі говориться: «Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш». Тому в розмові з іншими слід добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова ввічливості: прошу, будь ласка, добрий день, до побачення, вибачте і ін. є цінним надбанням людства. Тому всі, при потребі, повинні вживати їх у своєму мовленні.
~ Але інколи трапляються випадки, коли хтось образить тебе і, щоб показати свою культуру, каже: «Вибачаюся». Чи правильно він вживає це слово?
- Ні, тому що «вибачаюся» означає, що він сам себе вибачає. У такій
ситуації потрібно казати: прошу вибачити або пробачте, перепрошую.
- Культурна людина завжди скромна, вона не вихваляє себе,
не прагне до чогось надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо,
як говориться в прислів'ї: «Зрілий колос з зерном до землі гнеться,
а порожній угору пнеться».
- А чи вважаєш ти себе культурною людиною?
- Чи є у нашому класі культурні люди?
Що потрібно для того, щоб стати культурним?
- Чи потрібні культурні люди?
- Чи відображені правила культури порєдінки в Божих Заповідях?
" Які приклади культури поведінки старших ви найчастіше спостерігаєте?
- Чому часто можна побачити хлопців, які, зайшовши в приміщення,
не скидають головних уборів?
Чи можна назвати культурною дівчину, яка танцюватиме з хлопцем,
що не зняв головного убору?
- З якою людиною вам краще спілкуватися: культурною чи некультурною?
- Чи вчать бути культурними кінофільми, телесеріали? Наведіть приклади.
Рівень нашої культури знаходиться у прямій залежності від особистих прагнень, особистої ініціативи. Жити серед людей - це значить вдосконалювати себе щоденно, бо тільки в боротьбі зі своїми недоліками і слабинками може народитися прекрасне: і доброта, і чуйність, і чесність, і знання, і духовність.
Жити серед людей - не просто. В суспільстві кожен відіграє певну роль. Потрібно постійно вчитися поводити себе згідно з прийнятими нормами поведінки.
Відомий педагог В. О. Сухомлинський заповідав молоді: «Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ - радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Не причиняй своїми вчинками, своєю поведінкою болю, переживань іншим людям. Умій підтримати того, у кого горе. Пам'ятай, що воно може бути і у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість». Риси характеру, які треба в собі розвивати:
- тактовність, тобто поводитися треба так, щоб нікому не завдати прикрощів, болю, не образити, не скривдити;
- скромність, тобто вміння не ставити себе вище за інших, не принижувати нікого, тверезо оцінювати себе й свої вчинки;
- почуття гідності, тобто самоповаги;
- чесність;
- правдивість;
- уміння дотримати слова;
- точність;
- акуратність.
Риси характеру, яких треба позбутися:
- егоїзм, тобто надмірне самолюбство;
- заздрість;
- зазнайство;
- підлабузництво і недбальство;
- неточність;
- неакуратність;
- схильність говорити неправду.
Пам'ятай!
Самовиховання - головний шлях удосконалення характеру. Не спихай із себе вини за погані вчинки на характер: ти сам його творець.
Щоб стати по-справжньому культурною людиною, треба розширювати свій моральний кругозір, самій сіяти красиве і добре. Як сказав один поет: «Не позволяй душе лениться!.. Душа обязана трудиться и день и ночь, и день и ночь...» Будьте невтомними в пошуку, примноженні і утвердженні прекрасного!
Довідка.
Основні правила поведінки серед людей складалися протягом багатьох віків, закріплювалися в звичаях, освячених народною традицією. Звідси в українській мові слово «звичайний» має одним із значень «той, хто дотримується встановлених, загальновизнаних звичаїв», «вихований». Звичаї, тобто правила поводження, існували на всі випадки життя. Порушення їх вважалося великою провиною і тягло за собою втрату пошани у людей.
| 
