Психолого-педагогічний консиліум - Соціально-психологічна служба - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9496
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Соціально-психологічна служба

Психолого-педагогічний консиліум
Психолого-педагогічний консиліум «Навчальна й міжособистісна взаємодія педагогів та учнів» 
Цілі: на основі аналізу конфліктних ситуацій у системі «учень-учитель» визначити ставлення до проблеми взаємодії педагогів з учнями у важких ситуаціях шкільного спілкування, що дозволяє виробити - а) єдину стратегію конструктивної професійної поведінки; б) індивідуальні способи ефективної міжособистісної взаємодії. 
Методи проведення: психолого-педагогічний консиліум, «мозковий штурм», аналіз і систематизація конкретних випадків конфліктної взаємодії у школі, експертна оцінка, групова дискусія, інформування, обговорення в малих групах. 
Обладнання: набори карток з описом реальних шкільних конфліктів, бланки для роботи в малих групах, дошка, крейда. 
Процедура проведення консиліуму: учасники в малих групах аналізують причини ситуацій конфліктної взаємодії вчителів та учнів у школі, визначають переважні стратегії навчальної й міжособистісної взаємодії, разом із психологом розробляють перелік можливих варіантів психолого-педагогічного співробітництва зі зміцнення особистісних і професійних можливостей поліпшення взаємодії з учнями. 
На початку проведення консиліуму його учасникам повідомляють про цілі та порядок проведення заходу, вносять необхідні корективи до процедури та змісту. Ведучий говорить про доцільність проведення консиліуму, звертаючись до педагогічного досвіду вчителів, даних дослідження типових проблем школи. 
Для організації більш продуктивної роботи варто продумати систему підбору учасників малих груп, кількість яких не повинна перевищувати семи осіб. Наприклад, одним із принципів їх об'єднання у групи може бути розподіл по методичним об'єднанням, кафедрам (чи викладанню предметів). Однак ефективність роботи у групах учителів з великим розривом у стажі роботи може бути знижена через орієнтацію на більш досвідчених колег. Іншим принципом об'єднання педагогів може бути їхнє більш тісне спілкування в підгрупах із колегами одного віку та схожими життєвими орієнтирами. При участі в роботі кількох адміністраторів їм варто об'єднатись в окрему групу, щоб судження інших учасників не залежали від їхнього авторитетного впливу. 
Після розподілу учасників психолого-педагогічного консиліуму на малі групи їм пропонується набір однакових ситуацій (набір карток) для обговорення. За підсумками роботи їм необхідно вказати причини описуваних подій і визначити стратегії конфліктної взаємодії з боку вчителя й учня. Учасники можуть на свій розсуд вибрати один зі способів виконання завдання: або аналізувати кожну ситуацію окремо, або вказати виявлений у результаті обговорення перелік причин до того, як учасники приступлять до виконання завдання, що підводить до розкриття змісту основних стратегій взаємодії - тиску, підпорядкування, відходу, компромісу, співробітництва. 
Ситуаціями для обговорення можуть бути події у школі, які кожний із присутніх може легко впізнати. 
Ситуація 1. Учень не виконує вимог учителя, незадоволеного його поведінкою. Учень рухливий на уроці, при цьому відволікає інших запитаннями, потиличниками, б'є сусіда підручником по голові. Коли методи словесного впливу вичерпуються, учитель застосовує фізичну силу, чим викликає подібну відповідну реакцію з боку цього учня. 
Ситуація 2. У навчальному закладі виданий спеціальний наказ, що забороняє приносити із собою на заняття газову зброю, у тому числі балончики. У порушення цього наказу двоє учнів, граючись із газовим балончиком, необережно натиснули на його пусковий клапан. У результаті перший поверх школи наповнився газом, що викликає реакцію ядухи в усіх тих, хто там знаходиться. Для дітей із хронічними захворюваннями органів дихання довелось викликати швидку допомогу. Винуватці вигороджували один одного, звалюючи провину на інших. У кабінеті завучів їх змусили зізнатись. 
Ситуація 3. Поведінка учня 7-го класу викликає у класного керівника й інших учителів обурення. Учень відмовляється брати участь у громадському житті класу, мотивуючи це тим, що «з ними (однокласниками) нецікаво», а деякі загальноприйняті для всіх доручення він не вважає підходящим для себе заняттям. Він також відмовляється мити підлогу у процесі чергування в коридорах. У спілкуванні з дорослими відверто висловлює свою думку, навіть якщо вона в корені суперечить думці вчителя. Це сприймається ними як зарозумілість. Однак, при наявності пропусків шкільних занять, основні показники в навчанні цього учня в основному «4» та «5». 
Ситуація 4. Поведінка групи учнів одного зі старших класів (3-4 учні) є приводом для загострення стосунків з учителем. Крім того, їхня поведінка є негативним прикладом для інших. Ці учні, не звертаючи уваги на викладача, можуть увійти й вийти під час уроку, якщо їм це заманеться. Вони вільно на весь голос розмовляють на уроках про свої справи. Учителі намагаються ніяк не реагувати на це, щоби, по-перше, не витрачати на це час уроку і, по-друге, не піддаватись небезпеці втратити свій авторитет. 
Ситуація 5. Учитель, намагаючись допомогти учню в рішенні його труднощів (неуспішність, стомлюваність, неприйняття однолітків, особливості фізичної конституції та вікового розвитку), намагається активно брати участь у процесі сімейного виховання. Він указує батькам на недоліки їхньої дитини та дає поради про способи їх усунення. Батьки намагаються або відгородитись від такої участі, або практично реалізують рекомендації вчителя без огляду на наслідки цього для своєї дитини. При цьому думку дитини про доцільність своїх дій не питають. 
Як показало обговорення, ту саму ситуацію учасники різних груп інтерпретують по-різному. Представник від кожної групи повідомляє про підсумки її роботи. Ведучий по ходу обговорення робить на дошці записи, що в остаточному підсумку складаються в узагальнену інформацію з питання про причини порушеної взаємодії та стратегії поведінки педагогів та учнів. 
Причини порушення взаємодії 
1. Причини пов'язані з недостатньою психолого-педагогічною компетентністю педагога: 
неуважність до особливостей класу; 
неготовність і небажання здійснювати індивідуальний підхід до учнів; 
завищення вимог; 
відсутність педагогічної етики. 
2. Причини, пов'язані з учнями: 
відсутність мотивації та інтересу до навчання; 
низький рівень вихованості; 
низькі естетичні потреби та брак загальноприйнятих культурних цінностей; 
відсутність інтересу до громадського життя класу; 
низький інтелект; 
самостверджуюча поведінка; 
невміння прогнозувати наслідки своїх учинків для оточуючих; 
провокуюча поведінка. 
Ведучий може помітити, що, крім зазначених педагогами причин порушеної взаємодії, пов'язаних з учителем та учнями, існують причини психофізіологічного й соціального характеру. Тут буває корисною додаткова інформація про те, що діти з фізіологічно обумовленою неуважністю й підвищеною руховою активністю складають більше третини учнів початкової школи. Причому хлопчиків серед таких дітей майже у три рази більше. Поведінкові прояви таких дітей, які створюють труднощі для вчителя при взаємодії з ними, зберігаються до закінчення підліткового віку. 
Ведучий може також повідомити, що за останні десятиліття дисциплінарні проблеми у школі набрали якісно іншого характеру. Якщо раніше у школі серйозним порушенням дисципліни та приводом для виховної бесіди з батьками й учнями вважались розмови на уроках, шум у класах, біганина на уроках, кидання сміття на підлогу, стрілянина папірцями з гумок, то тепер предметом виховної роботи у школі стали тривалі прогули шкільних занять, вандалізм, вимагання, війни між угрупованнями, напади та грабежі, алкоголізм, наркоманія, венеричні захворювання, вагітності йаборти. 
Після заповнення таблиці учасників просять висловити своє ставлення до отриманих даних. Більшість учителів згодні з тим, що основною стратегією взаємодії є тиск з обох боків. Вони пояснюють це сформованою системою внутрішньошкільних взаємин. У той же самий час отримані дані про перевагу тиску серед інших стратегій взаємодії для багатьох виявились несподіванкою. Учасники впевнені в можливості знайдення компромісних рішень у багатьох ситуаціях повсякденного шкільного життя. 
Наступний етап роботи - це пошук можливостей поліпшення педагогічної взаємодії із застосуванням психологічних знань. Найважливішим етапом роботи психолого-педагогічного консиліуму стає вироблення спільних форм кооперативної взаємодії психолога та педагога. Завдання з визначення шляхів поліпшення взаємодії виконується методом групової дискусії чи «мозкового штурму», можливе також поєднання обох варіантів його виконання. 
За результатами проведення завдання на дошці у зведеній таблиці записується, що можна зробити для поліпшення взаємодії педагогів та учнів у школі і що для цього можуть зробити педагоги та психологи (якщо у школі не один психолог). 
Обговорення результатів проведеного консиліуму показує, що учасники відзначають корисність такого роду роботи. Вона дає можливість розглянути шкільну ситуацію більш предметно й детально, виключає суб'єктивні оцінки, об'єднує зусилля педагогів і психологів у пошуку реальних рішень. Учасники висловлюють побажання змістовного продовження такої роботи, що може виразитись у системі семінарів з аналізу й рішення шкільних конфліктів і визначення ефективних стилів взаємодії. 
Успішність проведення психолого-педагогічного консиліуму багато в чому обумовлена, на наш погляд, можливістю участі в «мозковому штурмі» із внесення пропозицій. У кожного педагога є реальна можливість побачити свою думку як загальноприйнятий напрямок дій. 
Завдання для самоосвіти: 
Використовуючи джерела літератури, сформулюйте для себе вимоги, запропоновані для проведення «мозкового штурму». Підготуйте матеріал для участі в навчальному занятті, яке буде проводитись за методом «мозкового штурму» з теми «Способи стимулювання вчителя до ведення методичної предметної роботи». 
Дослідіть можливості різних стратегій розв'язання педагогічних і міжособистісних конфліктів. Підготуйте пропозиції до проведення «мозкового штурму» з проблеми «Можливості запобігання конфліктів у школі засобами управлінської діяльності». 
Автор: Т. Чернікова 

Категорія: Соціально-психологічна служба | Додав: хотина (05.01.2011)
Переглядів: 4446 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz