КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ, КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ - Соціально-психологічна служба - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9499
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Соціально-психологічна служба

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ, КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ, КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ  ТА ВПРАВИ

 

ІГРИ І ВПРАВИ ДЛЯ ДІТЕЙ  ЗІ СКЛАДНОЩАМИ У СПІЛКУВАННІ

«Знайди друга»

Вправа виконується серед дітей. Одній половині зав'язують очі, дають можливість походити по приміщенню і пропонують зна­йти впізнати інших. Довідатися можна за допомогою рук, обмацуючи волосся, одяг, руки. Потім, коли друга знайдено, гравці міня­ються ролями.

«Секрет»

Усім учасникам ведучий роздає по «секре­ту» із красивої скриньки (ґудзик, намистин­ку, брошку, старий годинник тощо), кладе в долоньку і затискає кулачок. Учасники ходять по приміщенню і знаходять способи умовити кожного показати йому свій секрет.

Зауваження: ведучий стежить за проце­сом обміну секретами, допомагає боязким знайти спільну мову з кожним учасником.

«Добра тварина»

Учасники стають у коло і беруться за руки. Ведучий тихим голосом говорить: «Ми — одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого подиху, подиху сусідів. «А тепер подихаємо разом!». Вдих — усі роблять крок уперед. Видих — усі роблять крок назад. Вдих — усі роблять 2 кроки вперед, видих — усі роблять 2 кроки назад. «Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б'ється її велико добре серце. Стукіт — крок уперед, стукіт — крок назад тощо».

 

«На що схожий настрій?»

Учасники гри по черзі говорять, на яку пору року, природне явище, погоду схожий їхній сьогоднішній настрій. Почати порівнян­ня краще дорослому: «Мій настрій схожий на білу пухнату хмарину в спокійному бла­китному небі, а твій?» Вправа проводиться по колу. Дорослий узагальнює — який сьо­годні у всієї групи настрій: смутний, веселий, смішний, злий тощо. Інтерпретуючи відпові­ді дітей, врахуйте, що погана погода, холод, дощ, похмуре небо, агресивні елементи свід­чать про емоційне неблагополуччя.

 

ІГРИ ТА ВПРАВИ НА ЗНЯТТЯ СТРАХІВ І ПІДВИЩЕННЯ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ

 

«Намалюй свій страх, подолай його»

До вправи бажано поговорити з дитиною: «Чого ти боїшся, коли тобі буває страшно, чи було таке, коли ти сильно злякався». Потім дитині пропонують намалювати те, чого вона боїться. Необхідний великий аркуш паперу, олівці або фарби. Після малювання ще раз поговоріть, чого ж конкретно дитина боїть­ся. Потім візьміть ножиці і попросіть дитину розрізати «страх» на дрібні шматочки, а дріб­ні — ще на дрібніші, допоможіть дитині в цьому. Коли страх розсипається на малю­сінькі шматочки, покажіть дитині, що тепер його зібрати неможливо. Загорніть ці дрібні шматочки у великий папір, підійдіть до сміт­ника і викиньте туди, потім з дитиною схо­діть і викинете все сміття — воно вам не потрібно, його відвезуть, спалять, а разом зі сміттям спалять і «страх», і більше його ніко­ли не буде.

Зауваження: повторіть вправу через 1—2 тижні. Подивіться, що змінилося в зображен­ні страху (колір, сюжет, композиція), і робіть це до того моменту, поки не побачите здиво­ваний вираз обличчя дитини у відповідь на прохання: «Намалюй свій страх».

 

«Дизайнери»

Для гри необхідні тюбики губної помади. Грати можна всією родиною і з друзями дити­ни. Кожний одержує по тюбику і йому дозво­ляється підійти до будь-якого учасника і «при­красити» його обличчя, руки, ноги. У резуль­таті гри ви побачите зовсім інших гравців. Стежте, щоб «прикрашали» всіх, не забу­вайте дозволяти «прикрашати» себе. Порада: після гри добре відмийтеся.

«Розкажи про свій страх».

Мінімальна кількість учасників — 2, чим більше, тим продуктивніша вправа. У тісному довірчому колі дорослий розповідає про дитя­чі страхи: «А от коли я був таким, як ти, то...» Потім ставить запитання: «А у вас було таке? », «Хто чого боїться? » Діти за бажанням розпо­відають про ситуації, коли їм було страшно.

Ведучий щоразу просить піднести руку тих, в кого було щось схоже.

Застереження: стежите, щоб сюжети роз­повідей були несхожими, обговоріть усі мож­ливі дитячі страхи: темряви, самітності, смер­ті, чужих людей, тварин, злих казкових геро­їв тощо.

 

ІГРИ І ВПРАВИ НА ЗНИЖЕННЯ АГРЕСІЇ ТА ОСЛАБЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ

«Іди, злість, іди!»

Гравці лягають на килим по колу. Між ними подушки. Закривши очі, вони починають бити ногами по підлозі, а руками по подушках з голо­сним лементом: «Іди, злість, іди!» Вправа про­довжується 3 хвилини, потім учасники по команді дорослого лягають у позу «зірки», широко розсунувши ноги і руки, і спокійно лежать, слухаючи музику 3 хвилини.

Застереження: стежите, щоб, вдаряючи руками по подушці, діти не били по руках сусіда.

Гра «Покажи почуття»

Інструкція. Вам відомо, що рух м'язів обличчя, що виражають внутрішній стан, називаються мімікою. Міміка — важливий елемент спілкування.

Зараз кожен одержить завдання зобра­зити мімікою дві емоції:

— гнів, чекання;

  презирство, прагнення йти на кон­такт;

— страждання, байдужість;

— страх, іронія;

— подив, святкування;

— радість, обурення;

— спокій, стримане роздратування...

1. Першу з зазначених емоцій ви демон­струєте усім для відгадування.

Чи легко зрозуміти один одного без слів?

2. Розділимося на пари і побудемо дзер­калом, зображуючи другу задану емоцію. Обговоримо наші труднощі.

Гра «Приміряння ролей»

Кожний примірить три ролі — агресивну, невпевнену й упевнену в собі людину.

Зразок. Уявіть собі, що ваш знайомий забув повернути вам вашу річ (книгу, викрій­ку тощо).

Агресія: «Ти, нарешті, принесеш мій жур­нал? Скільки разів можна нагадувати: я хочу його одержати завтра!»

Невпевненість: «Вибач, якщо моя викрій­ка тобі не потрібна, то чи не могла б ти її повернути?»

Упевненість: «Ми домовилися, що ти повернеш мені модель вчасно. Буду вдячний, якщо саме завтра ти принесеш мені її».

Ігри, що імітують події розповідей, зага­док, байок, віршів, допомагають зняти пси­хоемоційне напруження, розвинути в дітей здібності розуміти, усвідомлювати свої і чужі емоції, правильно їхній виражати і повноцін­но переживати, усе це стимулює емоційний стан дітей, приводить до поліпшення само­почуття і настрою.

 

МЕТОДИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА ЗНЯТТЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ В ДІТЕЙ

 «Заряд бадьорості»

«Сядь вільно. Витягни вперед руки і при­готуй два пальчики: великий і вказівний. Візьмися ними за кінчики вух — один зверху, інший знизу вушка. Помасажуй вушка: «Вушка, вушка чують все!» (10 разів в одну сторону і 10 — в іншу). А тепер опусти руки. Приготуй вказівний палець, витягни руку і постав його між бровами над носом. Помасажуй цю точку зі словами: «Прокидайся, третє око!» Склади пальці рук у жменьку, зна­йди внизу шиї ямку, поклади туди руку зі сло­вами: «Я дихаю, дихаю, дихаю!» — помасажуй ямку 10 разів в одну сторону і 10 разів в іншу. Молодець! Ти бачиш, чуєш, відчуваєш!»

Застереження: дорослий стежить за силою натиску на важливі точки життєдіяль­ності і правильністю знаходження точок.

 

«Врятуй пташеня»

Уяви, що в тебе в руках маленьке безпо­мічне пташеня. Витягни руки долонями вверх. А тепер зігрій його, повільно, по одному паль­чику склади долоні, сховай в них пташеня, подихай на нього, зігріваючи своїм рівним, спокійним подихом, приклади долоні до своїх грудей, віддай пташеняті доброту свого серця і подиху. А тепер розкрій долоні і ти побачиш, що пташеня радісно злетіло, посміхнися йому і не сумуй, він ще прилетить до тебе!»

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УМІННЯ ВІДЧУВАТИ НАСТРІЙ І СПІВЧУВАТИ ІНШИМ

Вправа «Передача почуттів»

Усі стають у шеренгу, перший поверта­ється до другого і передає йому мімікою почут­тя (радість, гнів, сум, подив тощо), другий має передати наступному це саме почуття. В останнього запитують, яке почуття він отри­мав, і порівнюють з тим, яке почуття було передано спочатку і як кожний розумів отри­мане ним почуття. (Невербальне спілкування)

 

Вправа «Інтерв'ю»

Дві групи: 1 — журналісти, що беруть інтерв'ю, 2 — кожен вибирає, ким він буде, чию роль візьме (спортсмен, боксер тощо). Він має відповідати на запитання журналістів. Обговорення: чи легко, спілкуватися від імені іншого?

Вправа «Спілкування без слів»

Інструкція: вправа виконується мовчки. Учасники стають у два кола обличчям один до одного. Зовнішнє і внутрішнє коло руха­ються в протилежні боки. Ті, що опинилися навпроти один одного, утворюють пару. Ведучий просить їх: — Заплющте очі і привітайтеся за допо­могою рук.

— Відкрити очі і рухатися далі. Знову по команді утворюються пари, що одержують завдання.

— Покладіть руки на плечі один одному, подивіться протягом хвилини в очі партнеро­ві, посміхніться, відпустіть руки і починайте рухатися далі.

— «Стоп»: помирітеся руками.

— Висловте підтримку за допомогою рук.

— Попрощайтеся.

Після вправи учасники обмінюються почуттями.

Вправа «Мої сильні сторони»

Інструкція: усі сідають у коло. Кожен член групи повинен розповісти про свої сильні сто­рони, про те, що він любить, цінує в собі, про те, що дає йому почуття внутрішньої впевне­ності і довіри до себе. Важливо, щоб він не при­меншував своїх переваг, не критикував себе, не говорив про свої помилки і недоліки (ця вправа спрямована на уміння позитивно мис­лити про себе і чітко викладати свої думки).

 

ТРЕНІНГИ

Гра на володіння своїм тілом

«Долоня в долоню». Діти притискають долоньки й у такий спосіб рухаються по кім­наті, у якій можна встановити різні перешкоди, які пара має подолати. Це можуть бути стілець або стіл. У грі можуть брати участь пари: дорослий — дитина.

«Неіснуюча тварина» — дитина вигадує тварину, якої насправді не існує. Потім вона має зобразити тварину, пройти, як ця твари­на. Зображення відбувається під музику. Інші діти вгадують, яка це тварина: весела чи сум­на, добра чи зла тощо.

Гра на довіру

«Сліпий і поводир». Вправа в парах. Один з учасників — «сліпий», інший — його «пово­дир», кожен має провести «сліпого» через різні перешкоди, що створені заздалегідь (меблі, столи, стільці, також перешкодою .можуть бути інші люди). У «сліпого» зав'яза­ні очі. Мета: «поводир» має провести його так, щоб той не спіткнувся, не впав, не забився. Гра сприяє розвитку довіри. Після гри обговорити її, що почували, будучи «сліпим» і «поводирем», чи було затишно в цих ролях.

 

Категорія: Соціально-психологічна служба | Додав: хотина (05.03.2013)
Переглядів: 1573 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz