І тільки слово не горить, не тоне - Робота бібліотеки - Заступник з виховної роботи
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9499
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Робота бібліотеки

І тільки слово не горить, не тоне

Літератуна гостина

«І тільки слово не горить, не тоне»

Зустріч із поетами нашого села.

Святково прикрашена зала. На сцені зображення музи поезії та вислів:

«І тільки слово не горить, не тоне». На журнальному столику розміщена книжкова виставка - збірки поетів нашого села «Мальви», «Людські долі», «Людські долі-2», «Дорогами життя», папка «Поети нашого села»,їх фото .

 

Музичний фон.Виходять ведучі.

1 вед. Доброго дня, дорогі гості!

2 вед.  Раді вітати всіх на нашій літературній гостині!

1 вед. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити  про її Величність Поезію.

2 вед. Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

1 вед. Як народжується поезія? Цього ніхто не знає. Та й не дивно, адже Муза Поезії найприхильніша до тих, чиї серця відкриті найпрекраснішому із почуттів. І не глядить вона на вік: 10 чи 80 — їй байдуже, адже вона — невичерпна, як і саме життя.

2 вед. Ми раді вітати у нас людей, які уміють  працювати зі словом, володіють основами віршування і пишуть чудові вірші.

1 вед.  Вітаємо наших дорогих поетів-земляків: Артеменко Тетяну Іванівну, Довгополова Григорія Михайловича, Євтушенко Валентину Михайлівну, Лобурцову Ганну Павлівну, Лобурцову Надію Іванівну і наймолодшу поетесу, ученицю 5 класу Омельчук Віру.

2 вед.      Вірші написані нашими односельцями особливі. Вони йдуть від серця. Їх присвячують і Вітчизні, й коханим, рідному селу, усьому, що здатне зачепити душу. І не чують їх хіба що ті, у кого, за влучним висловом Ліни Костенко, «душа ще з дерева не злізла». А справжні люди цінують поетичну красу.

1 вед.      Ну щоб, здавалося, слова…

                Слова та голос – більш нічого.

                А серце б’ється, ожива,

                Як їх почує…

2 вед.  Щедра на таланти Козацька земля. І ми щасливі тим, що можемо торкнутися срібних струн прекрасної поезії, написаної вами, наші земляки.

 

 

1 вед. Стихи, я вас люблю и не люблю одновременно.

           Классические вы иль современны,

           Но в том лишь я неповторима,

           Что сила ваша для меня непобедима.

Запрошуємо до слова автора цих поетичних рядків, вчителя вищої категорії, добру, щиру, талановиту особистість  - Тетяну Іванівну Артеменко.

 

Виступ Тетяни Іванівни

 

1 вед. А зараз сюрприз. До вашої уваги пісня на слова Тетяни Іванівни. Ця пісня звучала на випускному вечорі 2006 року у виконанні Світлани Ведмідь та Юрія Зварічука. І сьогодні вона звучить для вас, Тетяно Іванівно.

 Пісня

Як в вирій летять восени журавлі,

Так ми вилітаєм зі школи.

Подякуєм вам, дорогі вчителі.

Ніколи, ніколи

Ми вас не забудем ніколи.

На скронях твоїх видно вже сивину.

Її там добавили діти.

В тривогах проводив ти ніч не одну.

Пробач нам, пробач нам,

Пробач нам, учителю рідний.

А серце твоє відпочинку не зна,

Ні вдень, ні вночі не змовкає.

А осінь приходить, приходить весна.

Стрічаєш, стрічаєш

 І знову дітей проводжаєш.

В дорогу далеку,

У нове життя проводжаєш.

Хай славиться вчитель, його чистота.

Й хвала з наших вуст пролунає.

Як пташкою в небі, життя проліта.

Повірте, повірте,

Що наша любов не минає.

Повірте, повірте,

Що вас кожен з нас пам’ятає.

 

1 вед. Дякуємо, Тетяна Іванівна, за ваші чудові твори. Довгих вам років, щастя, здоров»я на життєвій дорозі.

Вручаються квіти

 

2 вед.          Бо людина - творець

І чекає любові

Смертю стане на герць

Бо життя - у тім слові.

А ці рядки написав вчитель української мови та літератури Григорій Михайлович Довгополов, керівник шкільної літературної студії «Козацькі джерела». Ми часто бачимо прозові та віршовані твори Григорія Михайловича та його вихованців на сторінках районної газети «Сільські горизонти». Григорій Михайлович, вам слово.

 

Виступ Довгополова Г.М.

 

2 вед. Для вас Григорій Михайлович звучить пісня_____________________________________________________________

 

1 вед. Не менш знана поетеса нашого села, вчитель початкових класів, а зараз на заслуженому відпочинку це -  Ганна Павлівна Лобурцова.

Писати вірші Ганна Павлівна почала після школи. Вона пише  про природу, рідну школу, односельців, але є твори і на гумористичну тематику. Їх ми сьогодні попросимо  почитати . Будь ласка.

Виступ Ганни Павлівни.

1 вед. Велике спасибі за цікаві вірші.

 Вручаються квіти

2 вед. Ця пісня для вас, Ганна Павлівно_______________________________

________________________________________________________________

1 вед. Ось такими є наші талановиті вчителі-поети. Доля дала їм велику відповідальність, вони обрані. Вони щодня стоять перед прицілом сотень допитливих дитячих оченят, палять, як хмиз нерви, і все ж ведуть дітвору на вищі сходинки пізнання. Вірші Тетяни Іванівни Артеменко, Григорія Михайловича Довгополова, Ганни Павлівни Лобурцової  увійшли до книги «Мальви» редактором і упорядником якої є  Микола  Миколайович Матвійчук. Ось ця книга.

        У ній представлені вірші поетів Конотопщини.

Всіх їх об’єднує любов до поетичного слова і своєї професії – вони вчителі.

 

2 вед. Тож побажаємо нашим учителям ще довго творити і радувати нас своїми чудовими  римами.

 

1 вед.  Раді представити вам ще одну талановиту поетесу, людину із непростою долею – Валентину Михайлівну Євтушенко. Родове коріння Валентини Михайлівни , автора поетичних збірок «Дорогами життя», «Людські долі», знаходиться в нашому селі, звідси від батьківської оселі та місцевої десятирічки почалися її життєві стежки. Її поезія присвячена реаліям сучасного життя, несе щось незвідане, привабливе. В одному з віршів Валентина Євтушенко пише:

Мої вірші - душі розвага,

В них радість, щастя й біль я пронесу.

В книжках - життя мого наснага

Ідуть літа у срібну вже косу.

Дуже просимо Вас, Валентино Михайлівно почитати нам свої вірші.

 

Виступ Євтушенко В.М.

 

2 вед. Дорога Валентино Михайлівно. Дякуємо вам за вашу невтомну працю.

                Тож нехай вам життя подарує

                 Тільки радість,і щастя,і сміх,

                 Щоб ви завжди були молодії,

                 Щоб були ідеалом для всіх.

 

Прийміть у дарунок квіти і пісню

________________________________________________________________                          

 

1 вед. Вірші писати стала для себе, для душі ще з двадцяти років. А темою для цього послугувало її шкільне кохання.

До слова запрошуємо Надію Іванівну Лобурцову. Будь ласка, Надіє Іванівно.

 

Виступ Лобурцової Н.І.

 

2 вед. Ми дуже вдячні вам за виступ. Прийміть ці квіти і музичне вітання

 

 

2 вед. Продовжують славні традиції майстрів слова і юні автори, учні нашої школи. І нехай у них немає ще життєвого досвіду, але є уміння спостерігати, помічати ніким не помічене. Зараз я хочу запросити до слова юну поетесу, чудову, талановиту дівчинку, яка не тільки пише вірші, а ще і гарно малює, співає. Вітайте! Це Омельчук Віра. Вірочко, розкажи нам, будь ласка, коли написала свого першого вірша?

 

Виступ Омельчук Віри

 

2 вед. Люба Вірочко!. Бажаємо тобі здійснення твоєї найсокровеннішої мрії. Прийми ці квіти і музичний дарунок.

__________________________________________________________________

 

1 вед. Дорогі друзі. Я знаю, що у нашому залі є творчі особистості, які також можуть творити зі словами.

Запрошую на гостину Наталію Іванівну Гапич.

 

Виступ Гапич

Квіти. Пісня.____________________________________________________________

 

2 вед. Далеко не кожному, хто любить літературу дано стати поетом, і навіть не кожен може скласти вірша. Та коли серце щире, відкрите для краси і любові, поезія звучить у нього в душі.

    Хочешь, подарю тебе стихи?

    Ты прости за простоту в их слоге.

    В этом однотонном монологе

    Строчки будут несколько плохи.

    Всё же подарю тебе стихи. (Тетяна Артеменко)

 

2 вед.   Хочемо завершити нашу літературну гостину уривком із вірша Валентини Євтушенко

                …Хай вірші мої стануть усі в ряд…

                   Я ще складу й відправлю їх до друку,

                   Нехай у люди йдуть як на парад.

                   Ще буду я боротися зі смерю,

                   Ще докладу чимало я зусиль,

                   І вийду переможницею з честю,

                  Ще вистачить для цього в мене сил.

 

1 вед. Щедра на таланти Козацька земля. І ми щасливі тим, що можемо торкнутися срібних струн прекрасної поезії, написаної нашими земляками. Тож хай квітує наше рідна рідне село,  хай надихає творців-поетів на нові вірші, хай примножується духовне багатство нашого народу, щоб ми були справжніми людьми, гідними свого часу і своєї України.

2 вед.        Наприкінці нашої зустрічі побажаємо усім присутнім:

                 Даруйте радість людям, які вас оточують,

                  говоріть приємні слова віршами,  прозою, головне від душі і

                  життя стане набагато краще, цікавіше, повноцінніше.

 

1 вед.  І тільки слово не горить, не тоне. Дякуємо за увагу. Запрошую ознайомитись із книжковою виставкою де представлені збірки наших поетів-козачан та поетів району і області. А зараз прийміть у

дарунок пісню «Желаю счастья» від Марії Кузьмич. До нових зустрічей у літературній вітальні Козацької сільської бібліотеки.

                                                                   Світлана Зварічук.              


Категорія: Робота бібліотеки | Додав: хотина (29.06.2013)
Переглядів: 408 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz