Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
 
Меню сайту
Наше опитування
Відвідувач сайту - хто Ви?
Всього відповідей: 9602
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сьогодні нас відвідали:

Головна » Статті » Превентивна робота

РОБОТА З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ В ПОВЕДІНЦІ (продовження)

                                      ПРИЙОМИ ПОКРАЩЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ  

1. Фокусування

Техніка фокусування передбачає концентрацію уваги учнів до того, як розпочнеться урок. Отже, ви повинні зачекати й не розпочинати роботи до­ти, доки всі не заспокояться. Досвідчені вчителі знають, що мовчання — ефективний засіб. Вони

можуть підкреслити, що чекають на увагу, продо­вжуючи мовчати ще 5-10 с після того, як клас по­вністю заспокоївся. Варто розпочати урок тихіше, ніж завжди. Зазвичай у вчителя, який розмовляє тихо, учні поводяться спокійніше, аніж у того, хто говорить голосно. Діти змушені сидіти мовчки, аби мати змогу почути розповідь чи пояснення вчителя.

 2. Пряма настанова

Невпевненість збільшує рівень збудження в класі. Техніка прямої настанови передбачає на початку кожного уроку повідомлення учням плану уроку. Учитель визначає, що він та учні мають зробити за урок. Він може визначити час для виконання окремих завдань.

Ефективним є спосіб поєднання цієї техніки з першою — виділити учням час у кінці уроку для справ на їхній вибір. Учитель може більше сподіватися на увагу класу, коли діти знають, що в них залишить­ся час на власні справи. Вони усвідомлюють, що чим більше вчитель витратить часу на те, щоб привернути їхню увагу, тим менше вільного часу в них залишиться.

 3. Контроль

В основі цього принципу — обхід класу. Встань­те й пройдіться класною кімнатою. Ходіть, коли учні працюють. Стежте за ходом виконання ними роботи. Через 2 хвилини після початку виконання учнями письмових завдань учитель має обійти клас, переві­рити, чи всі розпочали роботу, чи правильно зрозумі­ли завдання, чи поставили свої прізвища на роботах.

Можливі перерви. Учитель може надавати ін­дивідуальні поради, якщо необхідно. Учні, які ще не включилися у виконання завдання, швидше це зроблять, побачивши, що вчитель наближається. Та­ким чином можна заохотити до роботи тих, хто не до­сить уважний або надто повільний. Учитель не втру­чається в хід роботи, не намагається робити загаль­них зауважень, якщо тільки не помітить однакових проблем у кількох учнів. Він говорить спокійним го­лосом, і діти цінують його особисту позитивну увагу.

 4. Моделювання

Усім відомий вислів «Навчити можна влас­ним прикладом». Ввічливі, жваві, повні ентузіаз­му, терплячі, толерантні та організовані вчителі показують приклад своєю поведінкою. І навпаки, вчителі, у яких слово розходиться з ділом, збива­ють із пантелику дітей та провокують їх до по­рушення поведінки.

Якщо ви хочете, щоб учні не підвищували голос під час роботи, ви маєте також говорити тихіш

 5. Невербальні сигнали

У ЗО ті роки XX ст. звичайним предметом на уроці був нікельований дзвінок, який стояв на вчительському столі. Подзвонивши, вчитель міг при вернути загальну увагу класу. Невербальними сигналами є також вираз обличчя, поза, жести. Ретельно підберіть типи невербальних сигналів для використання на уроці. Поясніть учням, що ви хоче і е від них, коли використовуєте ці сигнали.

 6. Контроль середовища

Класна кімната мас бути теплим і радісним місцем. Учням подобається, коли в кабінеті щось періодично змінюється.

Навчальні цеп гри, прикрашені картинами, оформлені з використанням приємних кольорів, викликають в учнів інтерес до навчання.

Діти прагнуть щось знати про вас і ваші інтереси. Нехай V вашому класі буде щось осо­бисте. сімейне фото, щось, що стосується вашого хобі, якась колекція на вашому столі тощо. Вони обов'язково спонукають ваших учнів до особистої розмови. Коли діти краще знатимуть вас, ви мати­мете значно менше проблем із дисципліною. Нехай класна кімната буде місцем, де ви легко зможете керувати увагою учнів, де їм буде легко зосереди­тися на виконанні завдання.

 7. Ненав'язливе втручання

Розумний учитель подбає, про те. щоб учень не був покараний за свою погану поведінку, опи­нившись у центрі уваги. Він проводить урок, запобігаючи виникненню проблем. Ужиті ним заходи щодо порушників поведінки мають бути майже не­помітними для оточуючих. А отже, решта учнів не відволікатиметься від виконання роботи.

Ефективно використовувати під час уроку прийом надування імені». Як тільки вчитель ба­чить, що учені) розмовляє або не працює, просто вимовляє ім’я цієї дитини в розповідь так, щоб це він задало абсолютно природно: "Як бачиш, Денисе, ми розібрали один і десяти прикладів». Денис,почувши своє ім'я, знову повертається до роботи, причому, решта класу не звертає це уваги.

 8. Стверджувальні «Я»-повідомлення

Будучи компонентом стверджувальної дисци­пліни, ці "Я.--повідомлення (. формулюваннями, що використовує вчитель під час су тички з учнем, який погано поводиться. Вони мають бути чітким опи­сом того, якою повинна бути поведінка учня. Учитель, який досконало володіє цією технікою, фоку сує увагу учня насамперед на тій поведінці, якої від нього чекають, а не на поганій: «Я хочу, щоб ви...», «Мені потрібно, щоб ви...», «Я чекаю, щоб ви...»

Недосвідчений учитель може припуститися по­милки: «Я хочу, щоб ви припинили...». Це, як пра­вило, породжує конфронтацію та протест. Увага сфокусована на поганій поведінці, й учень готовий до негайної відповіді: «Я пічого не зробив;» або «Це не я...», й починається з'ясовування відносин.

9. Гуманні «Я»-повідомлення

Ці повідомлення виражають почуття вчителя. Томас Гордон, автор методики навчання вчитель­ської майстерності (ТЕТ), виокремлює 3 типи таких послань. Перше - це опис поведінки дітей: «Ко­ли ви говорите одночасно зі мною...». Друге — це враження, яке ця поведінка справляє на вчителя: «Я маю зупинити мій урок...». І третє -- почуття, які вона породжує в душі вчителя: «...Це засму­чує мене». Учитель, якому постійно заважає учень, може одного разу вдатися до досить емоційного висловлення своїх почуттів: «Я не можу уявити, що такого я тобі зробив, чому ти вважаєш, що я не гідний твоєї поваги, в той час, коли решта учнів так не вважає. Якщо я був до тебе колись надто суворим чи неуважним, будь ласка, дай мені про це знати в будь-якому разі. Я почуваюся гак, ніби чи­мось тебе образив, а ти тепер вважаєш за потрібне демонструвати мені свою неповагу». Після такої розмови учень має заспокоїтися на тривалий час.

 10. Позитивна дисципліна

Говоріть дітям, як потрібно поводитися, за­мість того, щоб перераховувати речі, які вони не повинні робити. Замість «не бігайте» ска­жіть «ходіть спокійно». Замість «не бийтеся» -розв’язуйте конфлікти цивілізовано». Передавлйте ваші правила як сподівання. Поясніть учням, як ви чекаєте від них пристойної поведінки в класі. Час і ниє вдавайтеся до схвалення. Коли ви бачите, що хтось поводиться добре, висловіть йому своє задоволення. Ви можете це зробити словами, але не обов’язково тільки ними. Посмішка, схвальний порух голови -усе це сприяє хорошій поведінці





Джерело: http://osnova.com.ua
Категорія: Превентивна робота | Додав: хотина (22.01.2013) | Автор: В. І. Клапків
Переглядів: 790 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
пошук на сайті
Годинник
Друзі сайту
Друзі сайту
Презентації для дітей
http://grushkivka.at.ua
Вчитель-вчителю
Я - Вихователь!
talschool-music Сервер поздоровлень, побажань та привітань МамаТато  З думкою про учня... �������-���� Вязание спицами и крючком музыка, '); Сценарии школьных мероприятий Васильківський РМК< Великовільшанська ЗОШ< поурочные, гдз, учебники
Моя кнопка
 Заступник з виховної роботи



Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz